Блог Олени Бондаренко

23 Сер 2020

Рідному Прапорові – в Його День

Сусідка знизу від раннього ранку намагається довгим патиком (імовірно, шваброю) закинути мого Прапора назад, мені до балкона. В неї це не виходить. Тоді вона товстим голосом волає: «Убєрі тряпку сваю, тварь бєндєровская! Она мнє свєт застіт!». Коли вітер усе ж ...

Детальніше
25 Бер 2020

На роковини Провідникові

25 березня 1999 року. Від того нічного дзвінка і слів, які мали би всохнути, розпастися на порох , не долетівши…світ став наче крізь товщу густої води. Розмитий, несправжній, чужий. Життя зупинилося. Потім воно знову посунуло – не те, не заряджене ...

Детальніше
29 Січ 2020

29 січня – День пам’яті Героїв Крут

101 рік тому близько 400 курсантів і студентів впродовж 5 годин стримували наступ на Київ 4-тисячної більшовицької армії. Це дало можливість укласти Берестейський (Брест-Литовський) мирний договір, за яким УНР була врятована від поглинання більшовицької Росією й стала незалежною державою.    «Тепер ...

Детальніше
21 Січ 2020

21 січня – 30 років рухівському «Ланцюгові Єднання»

21 січня 1990 р. нескінченна людська вервиця простяглася від Софійської площі, вулицями Києва і далі — на Житомир, Рівне, Тернопіль – до Львова. В єдиному шерегу взялися за руки понад три мільйони простих українців та українок, засвідчуючи єдність духу, прагнення ...

Детальніше
30 Гру 2019

Нас поміняли

Я безмежно рада, що на волі опинилися люди, які на собі пізнали, що таке полон у сепарів. Я радію за них і їхніх рідних, які нарешті зможуть їх обійняти. Серед звільнених – українські військові; жінка, яка клеїла листівки про те, ...

Детальніше
24 Сер 2019

Мій Прапор

Це не спогади у загальноприйнятому розумінні. Скоріше дрібні окрушини, які, можливо, колись перетворяться на цілісну картину того часу і тих подій, заради яких варто було прийти у цей світ. Луганськ, пізня осінь 1983-го. Я в гостях у  свого літературного вчителя ...

Детальніше
20 Тра 2019

День нашої Пам’яті

Мою маму реабілітували у 1990 році. Цьому передували довгі роки, впродовж яких на зміну надії приходив відчай, крила то підносили до хмар,то безсило опускалися. Одного вечора мама важко переступила поріг нашої луганської хрущовки-однокімнатки, лягла на ліжко і прошепотіла: «Все. Я ...

Детальніше
17 Тра 2019

Чи брат українець росіянинові? Читаймо Костомарова. Там усе сказано 

Всіх, кому досі незатишно поза ведмежими обіймами «старшого брата», посилайте до… Костомарова. Нехай нарешті переконаються, що московит ніякий не старший, більше того – зовсім не брат українцеві. Микола Костомаров, видатний історик, один зі світочів українського національного відродження, поставив собі й ...

Детальніше
27 Бер 2019

Залишені «без голосу»?

До 25 березня – останнього, за законом, дня, коли можна вносити відповідні зміни – у відділеннях ведення Держреєстру назбиралися сотні людей. Ставши на певний період часу виборцями, вони мерзли на вулиці й задихались у тісних приміщеннях, щоб отримати своє конституційне ...

Детальніше
27 Бер 2019

Маріїнська безодня, або 17 років реставрації палацу з українських кишень

Що? Війна не закінчилася? На ній заробляють бариги? Комунальні тарифи зашкалюють? Проїзд у будь-якому транспорті скоро коштуватиме, як політ на Місяць? Та облиште! Все це дрібниці порівняно з тим, що у  киян та гостей столиці з’явилися леви. Не особисто у кожній ...

Детальніше
1236