Микола Томенко, учасник конкурсної комісії, звинувачує у ситуації, що склалася навколо Лаври, міністерство.

– Чому склалася така ситуація довкола конкурсу?

– Я маю 100-відсоткову інформацію, що Міністерство культури під тиском забудовників та інших посадових осіб поставило завдання зірвати конкурс. І власне це вони й зробили. Після першого засідання (а там відбувалося голосування 9-ти осіб по всіх питаннях) на решту засідань не з’явилося троє людей їхньої квоти, не прийшла Інеш Кдирова, яка йшла по квоті громадськості, але пов’язана із Мінкультом, решту громадськості викликали в міністерство і сказали захворіти. Це спланована історія, яка мусила так звершуватися, бо треба було поставити на чолі міністерства свою людину – у якості виконуючого обов’язки.

– Яка мета міністерства?

– Мета зрозуміла: ця людина буде підписувати всі погодження в буферній зоні. Людина, яка має статус в.о. і підпише документи. Ситуація надто очевидна, щоб її заперечувати. П’ять осіб три-чотири рази приходили на засідання, а підлеглі міністерства не приходили. За моїми даними, це четвертий кадровий прецедент. Вони так само змушують не приходити на обрання директора у Глухові, Чернігові, Умані. Більше того, наші юристи стверджують, що нема жодної норми закону, яка говорила б про «конституційну більшість»… Мені розповідали, що окремих членів комісії від громадськості залякували, спочатку пропонують викликати «швидку», а потім кажуть, що все одно свого посадимо. Ще є юридичний нюанс. Міністерство просто придумало, що для визнання рішення чинним треба шість членів, насправді достатньо було б п’яти.

У заступника міністра радники – забудовники… Причому новий виконуючий обов’язки, якого представили колективу у якості в.о., здається, колишній військовий, – взагалі не знає скільки в Україні лавр. Може, він хороший СБУ-шник чи міліціонер, але не знає, що таке ЮНЕСКО, що з ним робити. І як він буде виконувати обов’язки керівника заповідника? У мене спеціальна відповідальність. Я мушу захищати колектив. Зрештою, як і їхнє право призначати виконуючого обов’язки директора, зберігача фондів. І за законом, у випадку, якщо конкурс не відбувся, то  обов’язки виконує заступник. Тепер у розвиток подій варто або поміняти трійку, або призначити нову дату виборів. Але всім слід пам’ятати, що Мінкульт планував поставити «лівого пасажира», який буде підписувати, все, що скажуть.

– А які були шанси на повторне обрання Михайлини?

– Майже абсолютні. При всіх плюсах-мінусах, Любомира Михайлину підтримувала вся культурологічна спільнота, відомі люди, починаючи від Глузмана і закінчуючи родинами Небесної Сотні. Йому дорікають, що він мав бути жорсткішим та не поступливішим у взаєминих із церквою… Але у нього нема на те повноважень. Я, до речі, намагався на цих засіданнях підняти ці питання. Прописати статус об’єктів ЮНЕСКО у такий спосіб, щоб вони мали більше прав. Сьогодні заповідник не має права заборонити будувати в буферній зоні. Не має права заборонити будувати церкві. Тут треба думати, що зробити урядам, що зробити міністерствам, щоб вони могли казати «ні» монастирям