За 3,5 роки міністри культури не змінили жодної наглядової ради часів Януковича!

Як відомо, для забезпечення функціонування національного закладу культури та здійснення контролю за його діяльністю Кабінетом Міністрів за поданням Міністерства культури затверджується персональний склад наглядових рад цих закладів (національних історико-культурних, історико-меморіальних заповідників тощо).

Не секрет, що у попередній період до складу цих наглядових рад призначалися тодішні чиновники, представники центральних і місцевих органів виконавчої влади. Цікаво: хто ж сьогодні контролює діяльність національних закладів культури?

Як зʼясувалося, ситуація унікальна: через 3,5 роки після того, як культурою керують майданні міністри та чиновники, не створено ЖОДНОЇ нової наглядової ради!

Формально досі контролюють діяльність національних закладів культури старі склади наглядових рад, погоджені ще премʼєром Азаровим, до складу яких входять, приміром, Михайло Кулиняк, Сергій Тулуб, Лариса Скорик, Петро Толочко та інші ідеологи режиму часів Януковича.

Міністерство культури досі не мало часу на формування нових наглядових рад національних заповідників?!

Більше того, в Україні — це перший прецедент, коли в силу суб’єктивних обставин і конфліктів всередині уряду, куратором питань культури є не Віце-прем’єр з гуманітарних питань, а Віце-прем’єр соціальної політики П. Розенко!     

Отож, за три з половиною роки Міністерство і уряд не спромоглися затвердити нових наглядових рад… До речі, як інформують керівники заповідників, вони вже кілька разів подавали до Мінкульту пропозиції стосовно формування нового складу наглядових рад, але досі це, очевидно, надскладне для профільного міністерства питання не вирішене.

Можна лише уявити, наскільки сфера культури є «важливою» для сьогоднішніх українських чиновників, а також для вже другого після Революції гідності складу уряду, якщо найпростіше питання – формування нового складу наглядових рад для сприяння і допомоги в роботі національних закладів культури  — до цих пір не реалізовано.

Тут  хочеться згадати Вінстона Черчилля, який під час Другої світової війни запитав: «Де видатки на культуру? За що ми воюємо?!».