Країна ще не встигла оговтатися від минулого «покращення», коли мінімальна заробітна плата виросла з 1 січня 2017 року до 3200 гривень, як уже гряде наступне.

«Мінімалка» ростиме з 1 січня 2018-го, 2019-го та 2020 років, щоб, зрештою, сягнути майже 4,5 тисячi.

Очікується, що мінімальні зарплати «потягнуть» угору і зар­плати середні.

Цьому можна аплодувати, проте варто пам’ятати й про таке: у вартість кожного купленого нами тюбика зубної пасти, пачки серветок чи літри молока закладається зарплата його виробника та продавця.

А відтак чим вищі зарплати, тим вищі й ціни.

Процес закономірний, але видавати його за чергову урядову «перемогу», як мінімум, не варто.

Хто з «тіні», хто — в «тінь»

Наступного року, згідно з бюджетною резолюцією, мінімальні зарплати в Україні зростуть на 523 гривні. Нагадаємо, що з початку 2017-го «мінімалку» вже підняли вдвічі — з 1600 до 3200 гривень, тож переглядати цю позицію у поточному році більше не будуть.
Але вже наступного року роботодавці повинні будуть платити співробітникам не менше 3723 грн. Далі — ще краще: в 2019-му «мінімалку» піднімуть до 4173, а в 2020-му — до 4425 грн. Таким чином, щорічно соціальні стандарти будуть піднімати на 6 — 16%.
При цьому зростання «мінімалки» вплине на розмір штрафів і податків у наступному році.
Зазначимо, що щорічно українцям, які володіють нерухомістю загальною площею більше встановленої норми (норму визначає місцева влада), доводиться платити податок за кожен «зайвий» квадрат.
Місцеві ради мають право самостійно визначити процентну ставку податку (від 0 до 1,5% від мінімальної зарплати) і площу нерухомості, яка не оподатковується (від 60 квадратних метрів за квартиру, від 120 — за будинок і від 180 квадратних метрів за сумарну площу будинку і квартири).
Зі збільшенням «мінімалки» податки на нерухомість, відповідно, ростимуть також.
Що стосується штрафів, то платити більше доведеться роботодавцям, які порушують трудове законодавство.
Якщо зараз за кожного неоформленого співробітника передбачено штраф у розмірі 96 тисяч грн. (30 мінімальних зарплат), то уже в 2020-му за це ж порушення доведеться заплатити 132 тисячі.
Такий самий штраф передбачений і у випадку, якщо співробітник оформлений на половину ставки, а фактично працює повний робочий день.
Якщо роботодавець додатково не оплачує роботу в нічний час і у вихідні — доведеться заплатити штраф у розмірі 10 мінімальних зарплат — 32 тисячі гривень на даний момент і більше 37 тисяч наступного року.
Окремим сюжетом у цьому контексті стають і субсидії.
Як зазначає видання «Главком», у відповідь на його інформаційний запит Кабмін повідомив, що невдовзі Мінсоцполітики очікує зменшення кількості людей, які користуються субсидіями — протягом опалювального сезону 2017-2018 років таких адресатів поменшає. Причина?
У відомстві переконані, що подібна тенденція пояснюється «зростанням доходів населення у той час, коли ціни і тарифи на житлово-комунальні послуги суттєво не підвищуються».
За твердженням Мінфіну,  зар­плати українців дійсно рвонули вгору.
Так, середня зарплата у Києві станом на квітень 2017-го становила 10 788 грн., по країні в цілому — 6 тисяч, що на 40% більше, аніж за відповідний період минулого року.
В дійсності все не зовсім так, точніше, зов­сім не так, бо у столиці (зокрема) реальні доходи менші, ніж це відображено в урядовій статистиці.
До кінця року міністр соцполітики Андрій Рева обіцяє зар­плату не нижчу від 7100 грн. — це якщо говорити про середній зріз.
Підвищення зарплат, безумовно, зсуне ту планку, за якою починалося право простягати руку по субсидію.
І це — з точки зору уряду — досить розумно, вигідно та вчасно, адже з тих 47 мільярдів гривень, які закладалися в бюджет-2017, станом на кінець травня витрачено 35,2 млрд.
Ще 15 мільярдів уряд розраховує отримати за згодою Верховної Ради, проте цього все одно може не вистачити до кінця року.
Отож вихід знайдено: підвищення зарплат скоротить кількість громадян, які розраховують на державну субсидію.
До того ж є ще один бонус: разом із зарплатами ростиме і єдиний соціальний внесок: у 2018-2020 роках він збільшиться з 819 грн. до 973,5 грн.
Це наповнить казну, але дуже боляче вдарить по малому та середньому бізнесу.
На думку очільника Мінсоцполітики Андрія Реви, збільшення зарплат сприятиме виведенню їх iз тіні.
А там, за підрахунками Реви, перебуває нині 35% усіх виплат.
Утім прямої взаємозалежності між підвищенням ставок та видачею «білої» зарплати не існує.
Навпаки, як доведено досвідом попередніх років, при збільшенні податкового тиску середньостатистичний український підприємець радше пришвидшить свій відхід у тінь, аніж легалізує виплати найманим працівникам.
Останніх, до того ж, як правило, чекає скорочення — або всієї ставки, або частини робочих годин.
Зрештою, це вже дещо інша історія.

Байка про добробут

Повернемося до зацитованого вище твердження уряду про те, що доходи у населення «зростають», а «ціни і тарифи на житлово-комунальні послуги суттєво не підвищуються».
Його варто лишити на совісті авторів, адже дійсність, як завжди, вносить корективи у те, як ситуацію бачить уряд.
З 1 липня 2017 року тарифи на утримання будинків виросли в 1,5-2 рази. Стосується це, щоправда, лише киян.
Відповідне розпорядження від 6 червня 2017 року оприлюднено на сайті КМДА. Зауважимо, що в тариф на утримання будинку та прибудинкової території входять витрати на прибирання, обслуговування ліфтів, вивезення сміття, поточні ремонти.
Нові тарифи передбачені для 8327 будинків столиці. Середній розмір тарифу зросте до 6,43 грн. за квадратний метр зараз він становить 3-5 грн. у залежності від апетитів керуючої компанії.
Якщо до підвищення цін за утримання будинку та прибудинкової території в квартирі 70 кв. м. потрібно було в середньому заплатити 210 грн., то після подорожчання сума в платіжці збільшиться до 471 грн.
При цьому влада Києва залишає можливість платити за послугу з 10-відсотковою знижкою, якщо оплата здійснюється до 20 числа місяця.
Як уточнюють у КМДА, підвищення набуло чинності 1 липня 2017 року, а платити за новими тарифами українці вже будуть з 1 серпня. Крім того, з 1 липня знову подорожчала електроенергія.
Нацкомісія держрегулювання енергетики та комунальних послуг ухвалила рішення про збільшення оптово-ринкової ціни на електроенергію з 1 липня на 1,8%.
Про це йдеться в постанові регулятора від 23 березня. Нацкомісія затвердила на 2017 рік оптову ринкову ціну на електроенергію на рівні 1353,66 грн./МВт-год iз розбивкою на квартали: 1-2 квартали —1341,57 грн./МВт-год., 3-4 квартали — 1365,72 грн./Мвт-год.
Крім цього, з 15 липня в Києві подорожчає проїзд на метро та всі види наземного транспорту — автобус, тролейбус, трамвай та фунікулер.
Метро коштуватиме 5 грн, решта видів транспорту — 4 грн. «Підскочить» у ціні й міська електричка — до 7 грн.
Утім власникам пластикових карт вдасться трохи заощадити на поїздках.
При поповненні карти на 10-19 поїздок вартість 1 жетона метро складе 4,9 грн., а у випадку завчасної покупки 50 поїздок — 4,5 грн.
Як пояснили в адміністрації Києва, ціни на проїзд підвищують вимушено — для підтримки муніципальних столичних підприємств.
А для незадоволених таким станом речей радник заступника голови КМДА Василь Яструбинський роз’яснює, що тарифи на проїзд могли бути ще вищими.
Яструбинський зазначив: економічно обґрунтований тариф становить 6,64 грн. за користування метрополітеном і 6,91 грн за проїзд у наземному транспорті.
Чи подорожчають київські «маршрутки» — наразі не відомо, однак приватні перевізники зазвичай не відстають від муніципальних.
Утім востаннє (в січні поточного року) «маршрутки» зросли в ціні з іншої причини — саме через збільшення мінімальної зарплати.
У липні подорожчають також і продукти харчування. Не всі, щоправда, але так звані соціальні. Уряд прийняв рішення скасувати державне регулювання цін на цю групу, зокрема на борошно, хліб, варену ковбасу, крупи, яйця, соняшникову олію, молоко.
Вперше регулювання цін призупинили ще торік, а на початку 2017-го його повинні були відновити.
Як заявляють у прес-службі Кабміну, припинення держрегулювання цін на вартість продуктів не вплинуло, тому чиновники вирішили скасувати регулювання.
Нагадаємо, що під час дії державного регулювання цін продавці не мали права ставити надбавки на соціально важливі продукти вище 15%.
Після скасування регулювання ціни залежатимуть від ситуації на ринку. А ринок є ринок, і навряд чи він не скористається шансом на підвищення цін, тим паче що останній буквально пливе йому в руки.
Є й ще один ціновий штрих — якраз для початку сезону варення: в Україні здорожчає цукор.
Такі очікування озвучили в Асоціації постачальників торговельних мереж України.
Через несприятливу світову кон’юнктуру та внаслідок профіциту цукру в Україні ціна на цей солодкий продукт буде зростати, кажуть в Асоціації.
Крім усього вище зазначеного, уряд «відпустить» і нормативи рентабельності оренди торгових приміщень.
Іншими словами, ціна оренди торговельних точок може зростати, а це дасться взнаки при формуванні ціни продукту, в яку традиційно закладається як оплата праці реалізатора, так і видатки на оренду.
Проте ціни на товари першої необхідності (і на їжу зокрема) в Україні й так чималі.
За даними Держстату, українці в середньому витрачають на продукти харчування 50% свого місячного бюджету, а найбідніші верстви населення — 80%.
До недавнього часу людей рятувало літо, коли масово дешевшали овочі та фрукти через велику пропозицію. Однак у цьому сезоні ціни не тільки не знизилися, а навпаки — зросли на 10-20%. І це ще явно не межа.

А ТИМ ЧАСОМ

Цікаво, що поки ми рахуємо власні прибутки, у сусідній з нами Польщі рівень мінімальної оплати праці підвищили з 1850 до 2000 злотих (це трохи більше 450 євро).
У «вічнокризовій» Греції «мінімалка» сьогодні — понад 680 євро, передає УНІАН, посилаючись на Євростат.
До речі, розмір мінімальної зарплати на 2017 рік був законодавчо встановлений у 22 з 28 країн-членів ЄС.
Не мають мінімальної зарплати лише Данія, Італія, Кіпр, Австрія, Фінляндія та Швеція. Але вони явно не належать до найбідніших.
Тим часом у десяти східноєвропейських країнах мінімальна заробітна плата була нижчою 500 євро за місяць: Болгарія (235), Румунія (275), Латвія і Литва (380), Чехія (407), Угорщина (412), Хорватія (433), Словаччина (435), Польща (453) і Естонія (470).
У п’яти країнах на півдні Європи мінімальна заробітна плата — на рівні від 500 до 1000 євро в місяць: Португалія (650), Греція (684), Мальта (736), Словенія (805) та Іспанія (826).
Решта сім держав-членів ЄС розташовані на заході та півночі Європи, і мінімальна заробітна плата там вища за 1000 в місяць: Великобританія (1397), Франція (1480), Німеччина (1498), Бельгія (1532), Нідерланди (1552), Ірландія (1563) і Люксембург (1999).
Для порівняння: славнозвісні українські 3200 грн. — це лише близько 110 євро.
Щоправда, зазначає Євростат, розрив у мінімальних зарплатах компенсується рівнем цін у різних країнах ЄС.
Наприклад, у Люксембурзі він у три рази вищий, ніж у Болгарії.
Порівняно з 2008 роком мінімальна заробітна плата зросла у всіх країнах, за винятком Греції, де вона впала на 14%.
У період iз 2008 по 2017 рік мінімальна зарплата найбільше зросла в Болгарії (на 109%), Румунії (на 99%), Словаччині (на 80%), а також Естонії (на 69%), Латвії (на 65%) і Литві (на 64%).
При цьому майже чверть загальних витрат усіх домогосподарств Європи йде на оплату житла та комунальних послуг: води, електрики, газу та інших видів палива.
Найвищі витрати на житло та комунальні послуги в таких країнах: у Данії — 29,4% від загальних витрат домашніх господарств, у Фінляндії — 28,2%, у Франції — 26,4%, у Швеції — 26,0%, у Чехії — 25,9%, у Великобританії — 25,6%.