Нелегка боротьба київської влади з «малими архітектурними формами» триває. (Для тих, хто можливо «не в курсі», людською мовою МАФи – це кіоски). Боротьба ця викликає у різних громадян різні ж почуття. Чому? Тому що є ті, хто бачив у МАФах перешкоду для нормального пересування, є ті, кому вони муляли око в якості місць продажу пива та «слабоалкогольки», а є й ті, для кого це було місце роботи, джерело прибутку, або можливість купити якусь «дрібноту», не йдучи до супермаркету. Короче кажучи, скільки людей – стільки й думок. І кожний у чомусь правий.
Не оминула бортьба ця і ділянку по вулиці Щербакова, біля метро «Нивки». Але (як це буває в нашому рідному місті) дещо, м’яко кажучи, дивує. Позносили ряд крамничок вздовж урвища над озером. (І, до речі, одразу довелося ставити замість них паркан – із міркувань безпеки. В той же час всі кіоски, які стояли вздовж проїзжої частини так і продовжують стояти далі, перешкоджаючи виходу/входу пасажирів громадського транспорту. Виникає питання: якщо відповідні структури керувалися поліпшенням пересування громадян – то де логіка? Якщо хтось хоче мені сказати, що всі знесені крамнички не мали відповідних дозволів, а всі кіоски, що лишилися вздовж дороги їх мають – вибачте, не повірю.
І, нарешті, найцікавіше. Загальний ряд згаданих крамничок замикав магазин жіночої білизни. Спочатку виглядало так, нібито його теж збираються зносити. Але кілька днів тому… Короче кажучи, тепер це заклад під назвою «Золота підкова». Лотереї, ігри, задраєні наглухо вікна – все, як прийнято у подібних місцях. Жвава молодиця за стійкою на моє здивування щодо таких швидких змін бадьоро відповіла: «А на шо? Скажуть трусами торгувати – будемо трусами, скажуть лотерейкою – будем лотерейкою».
Короче, шановні, якось воно символічно для нинішньої київської (і не тільки київської!) влади виглядає: залишили без трусів, але з лотереєю. Особливо, якщо уявити, що лотерея – це ті самі місцеві вибори за ну дуууже специфічним законом зразка 2015 року. Грайте, громадяни. А труси –то діло таке…
Блог Павла Аніськовича
