Три поради під час перейменувань вулиць або встановлення пам`ятників дав громадський діяч Микола Томенко в екслюзивному інтерв`ю Інформаційному агентству АСС в Чернівцях. На запитання журналістів ІА АСС , як ставиться до перейменувань вулиць через декомунізацію чи встановлення пам’ятників із релігійним змістом, громадський діяч Микола Томенко відповів, що згоди можна досягнути за трьох умов: « …Перша моя порада – не поспішати, друга порада – долучити фахівців, експертів, третя – порадитися з громадою. Бо досвід показує, що без знань про подію можна видати Указ, маю на увазі про декомунізацію, і лише розсварити громаду».
«Мусить бути консенсус в місті. А якщо ми підемо по такому шляху, що дати кожному шматок міста і назвати, то це неправильний шлях. Це рве місто, рве громаду.»
«…в нас така біда, що ми хочемо або пам’ятник зробити, або вулиці назвати, і вважаємо, що це усе змінить. Я знаю, шаную та пам’ятаю Героїв Небесної сотні, багато серед них і моїх студентів, але не розумію, чому в кожному селі має бути вулиця Небесної сотні. Ми – країна крайнощів. Я крайнощі не сприймаю. Новий пам’ятник, нова назва вулиці повинна бути результатом хоча б відносного консенсусу громади. Що означає «відносно» ? Хоча б більше половини громади повинні це підтримати. Тому я кажу – краще щось не зробити, ніж зробити дурницю, яка розсварить місто.»
