Шевченків край стає ближчим
8 квітня, у День довкілля, команда «Рідної країни» за участю лідера партії Миколи ТОМЕНКА, керівника Черкаської обласної організації Володимира ГРЕСЯ та численних однодумців долучилася до толоки у Шевченківському національному заповіднику в Каневі. Разом з працівниками заповідника прибрали територію навколо Тарасової світлиці – першого народного музею Кобзаря.
Керівники руху «Рідна країна» наголосили, що підтримка подібних акцій у Шевченківському заповіднику буде постійною. Зокрема, у планах – перекриття даху Тарасової світлиці. Микола ТОМЕНКО запропонував поєднати співпрацею два Канівські заповідники – історико-культурний і природний – щоб якомога повніше розкрити історичний і туристичний потенціал краю. Тоді відвідувачі мали би гарну нагоду не лише вклонитися могилі Шевченка, а й ознайомитися з унікальністю Канівських гір та й чудового довкілля загалом.
***
На травневі свята за підтримки Канівського природного заповідника у с.Прохорівка на Канівщині Черкаське представництво «Рідної країни» впорядкувало «стежку українських класиків», що пролягає біля дуба Шевченка, сосни Гоголя й могили видатного українського вченого, першого ректора Київського університету Михайла Максимовича.
Як відомо, Максимович мешкав неподалік Прохорівки, на хуторі Михайлова гора, з 1845 року й до самої смерті у 1873-му. Це було улюблене місце українських геніїв у середині ХІХ століття. Зокрема, кілька разів Михайла Максимовича навідували Тарас Шевченко й Микола Гоголь. За переказами, гостюючи у свого друга Максимовича, Шевченко під величезним кількасотлітнім дубом на Михайловій горі написав поему «Марія». Тут Кобзар провів свої останні дні на волі – влітку 1859-го у Прохорівці його заарештували, примусивши залишити Україну. А Микола Гоголь у цих місцях почув від селян про панночку-відьму – згодом переказ ліг в основу повісті «Вій». Сосну, під якою любив відпочивати письменник, і досі називають Гоголевою. «Редкая птица долетит до середины Днепра!», – ці відомі рядки з «Вечорів на хуторі поблизу Диканьки» Гоголь також написав у Прохорівці, адже в цих місцях навесні ріка розливалася вшир на півтора десятки кілометрів.
«У наших планах – максимально сприяти тому, щоб цей унікальний маршрут на Черкащині – не лише місцями спочинку Великого Кобзаря, а і місцями його відпочинку та спілкування з друзями – став популярним та доступним для усіх бажаючих», – зазначив керівник Черкаської організації Громадського руху «Рідна країна» Володимир ГРЕСЬ.
Приймальня Черкаської обласної партійної організації: тел. (068) 798-84-98.