Рік «кадрової імпотенції» парламенту

Вже набили оскому розмови про вічні канікули народних депутатів, про їхні прогули та кнопкодавство… Але я не про це. Я про здатність (тобто потенціал) до виконання найважливішої — кадрової функції парламенту: призначення та звільнення посадових осіб.

Нагадаю, останнє кадрове рішення Верховної Ради було… 7 липня 2016 року і стосувалося призначення членів НБУ.

Вже майже рік депутати не можуть домовитися та віднайти 226 голосів у справі обрання ЦВК, Рахункової палати, Уповноваженого з прав людини, членів наглядових рад та конкурсних комісій…

Нагадаю: нині в Уряді працюють в.о. міністра охорони здоровʼя і два міністри, які подали у відставку.

Та що там Уряд, у самій ВР досі в.о. голів Комітетів:

• з питань аграрної політики та земельних відносин;
• з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;
• з питань європейської інтеграції;
• з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України;
• з питань науки і освіти;
• з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки;
• а також — Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації.

Тож, коли вчергове почуєте про унікальний і ефективно працюючий «парламент воюючої країни», запитайте: а що там з кадрами?!