Мало не щодня дня ми чуємо з вуст можновладців про реформу децентралізації влади в Україні. Саме для цього Адміністрація Президента розробила відповідний проект змін до Конституції України. Але якщо уважно прочитати цей проект, стає зрозумілим, що ні про яку децентралізацію влади не йдеться. Навпаки – маємо справу з черговою спробою розширити повноваження Президента і запровадити нову адміністративну вертикаль у вигляді префектів.
Префект як посадовець жодним чином не нестиме відповідальності за соціально-економічний розвиток області чи району, але може повністю паралізувати діяльність органів місцевого самоврядування, зупиняючи їхні рішення. Крім того, Президент також наділяється правом припиняти повноваження і посадовців, і всього складу органу місцевого самоврядування, призначаючи при цьому тимчасово уповноважених осіб, які одноосібно здійснюватимуть повноваження відповідних органів місцевого самоврядування. Отже, висновок: нинішня влада насамперед зацікавлена в зосередженні реальних важелів впливу в руках конкретних чиновників, яких призначатиме Президент, а органам місцевого самоврядування відводиться суто декоративна роль.
Особливо яскраво процес «децентралізації» влади відбувається в Києві. У районах міста, які за чисельністю населення більші багатьох обласних центрів, представницька влада – районні ради – взагалі знищена. Діють лише райдержадміністрації, які налічують понад 3000 працівників. Голів цих адміністрацій одноосібно призначив Президент. Тож кияни цілковито позбавлені права обирати собі владу на рівні районів, а на районних чиновників не мають жодного впливу. Отже, задля справжньої децентралізації необхідно передати повноваження центральних органів влади органам місцевого самоврядування – разом із відповідними ресурсами. Фінансово спроможні територіальні громади, активне громадянське суспільство, усвідомлений вибір на виборах – це основа сталого розвитку країни.
