Визволити Тараса Шевченка із владних кайданів

9 березня 2024 року українці будуть вшановувати 210-річницю з дня народження Батька національної ідеї – Тараса ШЕВЧЕНКА. Проте, якщо нічого не зміниться, то головний памʼятник нашому Будителю української нації в Києві буде на той час захований та закований від народу?

Нагадаю, що майже два роки тому в активістів та місцевої влади виникла ідея закрити памʼятники віизначним українцям мішками із піском та обнести їх фанерою. Згодом мішки розлізлися та проросли кущами, тож княгиню Ольгу очистили від них, Богдан Хмельницький зміг просунути голову сам, а Тараса Шевченка вирішили по-новому обнести вже залізними кайданами, напевно, для надійності.

І от я задаю собі і Вам запитання:

невже наш Шевченко під час війни з російською ордою ХОВАВСЯ б за мішками з піском та фанерою?

Це той Шевченко, що писав, як ми «скородили списами МОСКОВСЬКІ РЕБРА», а Пантелеймон Куліш згадував, що під час перебування у Києві в 1845 році Тарас Шевченко «зробив із нас людей, які ненавиділи м@скалів…, бо вважали їх за народ грубіянський, нездатний ні до чого високого». Слідчі ж Російської імперії, які готували вирок за політичну діяльність Шевченку теж вказували на виразну антиросійську спрямованість його творів і наводили такі аргументи:

«Для примера достоточно сделать несколько выписок из его стихотворений. В одном он говорит: «Украйна спит в розвалинах, главные гетьманы умерли в муках, заклепанные в кайданах».

В другом: «променяли мы свою добрую родину на пьяницу непотребную (Росію)».

Тож якщо за росії-срср твори Шевченка забороняли й цензурували, то нинішні російські варвари, гвалтівники та вбивці вилучають іх із книгозбірень на окупованих територіях, бо страшно БОЯТЬСЯ його СЛОВА!

Тому Тарас Григорович ВОЮЮЄ і нині за нашу славну Україну та проти одвічного ворога. Тож мусимо напередодні 210-річниці з дня народження звільнити БАТЬКА Тараса від нових залізних оков вже нашої влади та врешті виконати його ЗАПОВІТ:

«Поховайте та вставайте.

Кайдани порвіте

І вражою злою кровʼю

Волю окропіте.

І мене в сімʼї великій,

В сімʼї вольній, новій

Не забудьте помʼянути

Незлим тихим словом».

П.С. І якщо російська орда насмілиться бомбити памʼятники, то наші національні ГЕРОЇ мужньо витримають і ці випробування, як вистояли знамениті тепер у всьому світі Бородянський Шевченко та Харківський Сковорода.