Про наївні та шкідливі міфи про українців на росії

Тут по соціальних мережах понеслася радість від Указу Президента «Про історичні населені українцями території Російської Федерації». Більш за те почалося своєрідне змагання фантастичних геополітичних прогнозів:

від початку розвалу російської імперії зусиллями етнічних українців до вкрай абсурдних – щодо можливого приєднання певних територій РФ до України. Ця нова і бажана етнополітична казка перегукується із вже старою про десятки мільйонів діаспорян, які в разі отримання подвійного громадянства кинуться зі своїми грошима та ідеями розбудовувати неньку-Україну.

Хочу трішки охолодити авторів фантасмогоричних теорій і примарних надій.

Отож трішки РЕАЛЬНИХ ЦИФР.

За даними перепису в Російській Федерації УКРАЇНЦЯМИ назвалися:

в 1989 році – 4 мільйони 362 тисячі 872 особи, тобто майже 3 відсотка населення РФ;

в 2002 році – 2 мільйони 942 тисячі 961 особа або 2,03 відсотка;

в 2010 році – 1 мільйон 927 тисяч 988 осіб або 1,35 відсотка;

в 2021 році – 884 тисячі 007 осіб або 0,6 відсотка.

Про кажуть ці сумнопромовисті цифри?

Кажуть про те, що за 32 роки …3 МІЛЬЙОНИ 478 ТИСЯЧ 865 УКРАЇНЦІВ так асимілювалися і русифікувалися, що ДОБРОВІЛЬНО назвали себе РОСІЯНАМИ.

Якщо оглянути ситуацію на росії в період від 24 лютого 2022 року до сьогодні, то можемо прогнозувати, що відмова від українства в цей період відбудувається в геометричній прогресії, адже українці на рівні офіційної пропаганди визнані головними ворогами Росії. Цей факт та практична відсутність будь-якого протестного руху в путінській Росії спричинить до остаточного розмивання інституту ДІЄВОГО УКРАЇНСТВА на росії.

Тож вважаю неправильним під час ВІЙНИ продукування на рівні державної влади казкових етнополітичних теорій, які створюють ілюзію про ймовірних союзників на росії, то у вигляді «хороших русских», то у вигляді «патріотичних мільйонів українців РФ».

Інша справа, що останні роки НІКОГО не цікавила політика тотальної русифікації на росії корінних народів, відсутність там навіть натяку на забезпеченні освітніх та культурних прав українців.

А про мовчазних і толерантних «українців» на росії у свій час чесно написав ще наш світоглядний батько Тараса ШЕВЧЕНКО:

«..А меж ними і землячки

Де-де проглядають.

По-московській так і ріжуть,

Сміються та лають

Батьків своїх..»

Тому не шукаємо легких шляхів та міфічних союзників у війні проти російської орди країни-терориста військового злочинця Путіна.

Головна передумова нашої ПЕРЕМОГИ – це МИ самі, бо без нас ніхто її нам не наблизить і не подарує!