От знову, то від космополітів, то від ватників, то від чиновників-невігласів чуємо або читаємо про так звану «багатонаціональну державу – Україну».

Де в Україні взялися різні нації, окрім української, теоретики «багатонаціональності» пояснити не можуть.

Російська нація живе в Російській Федерації, білоруси, поляки, угорці, румуни, євреї… теж мають власні держави. Тож в Україні вони мають статус національних меншин у відповідності до визначень міжнародного права. Ба більше, у відповідності із приписами етнонаціональної науки, в Україні окрім українців лишень кримські татари є корінним народом, а кримчаки, караїми, гагаузи – корінними етносами.

Якщо взяти за базу дані Всеукраїнського перепису 2001 року, то українці становлять 77,8 відсотків, росіяни – 17,3, решта етнічних груп – менше 1 відсотка (очевидно, що в 2021 році кількість представників російської етноспільноти є ще меншою).

Отож, за умов наявності в державі чисельності корінного народу в більш як 3/4 від загальної кількості, йдеться про національну державу з поліетнічним складом населення.

Дивує, що ази етнополітики не змогли осягнути й нинішні посадовці, яким переписують сталінсько-путінські тексти про якість сотні «націй, народів та народностей» в сучасній Україні.

Тому, коли Вам вкотре розповідають про «багатонаціональну Україну» знайте, що це із пропагандистського арсеналу міфів Путінського «Російського світу».

Блог Миколи Томенка