Як відомо, початок кінця влади розпочинається із показників соціологічних досліджень, де більшість громадян вважають, що країна рухається неправильним шляхом. В нинішній ситуації парадокс полягає в тому, що ніхто, навіть сама влада, не знає куди вона рухається?! Нагадаю, що ми живемо в параламентсько-президентській республіці. Отож, головним інститутом цієї владної моделі є парламентська більшість або коаліція парламентських фракцій. Нині маємо парламентську більшість із однієї фракції, проте визначену законодавством програми своєї діяльності вона так і не оприлюднила. Уряд Шмигаля у свою чергу був зобов‘язаний (дивись статтю 11 Закону про Кабінет Міністрів) подати свою програму діяльності, яка базується на програмних завданнях коаліції-більшості. Така програма досі не ухвалена. Президент свою стратегію та програмні цілі має оприлюднювати через послання до народу та щорічні й позачергові звернення до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України. Досі було лише одне позачергове звернення на одну сторінку тексту в публіцистичному стилі та з нагоди початку роботи Верховної Ради 9-го скликання. Таким чином, влада досі не визначила стратегію розвитку держави та не сформувала програми дій на її виконання. Тому на риторичне запитання: куди ми йдемо або точніше куди вони ведуть Україну – відповіді не має в принципі.

Блог Миколи Томенка