«Рідна країна» ще з минулого року запропонувала для розгляду та обговорення спільноті концепцію «Український Президент – 2019. Як створити парламентсько-президентську республіку за 100 днів». Вказана концепція пропонує дієві механізми створення дієвої парламентсько-президентської республіки шляхом внесення незначних змін до чинного законодавства Верховною Радою України без внесення змін до Конституції України.
І от, коли після закінчення президентських перегонів став відомий їхній переможець, відразу ж майже всі політичні сили заговорили про необхідність приведення повноважень Президента України до норм чинної Конституції з урахуванням все ж таки того, що Україна є парламентсько-президентською республікою.
Найбільш рішучі дії запропонувала «Самопоміч», яка розробила та оприлюднила проект Закону «Про Президента України», який вже в найближчий час обіцяють внести на розгляд Парламенту.
Пропонуємо короткий аналіз запропонованого проекту закону.
Отже, законопроект складається з 85 статей. При цьому законопроект містить більш ніж 150 посилань на Конституцію України з повним цитуванням її положень або ж посиланням на норми Конституції.
Більш цікавим є не сам законопроект, а порівняльна таблиця прикінцевих та перехідних положень до закону на 344 сторінках (!), згідно якої пропонується внести зміни до 89 (!) чинних законів України. Такої масової зміни законодавства одним законопроектом мабуть Верховній Раді ще не пропонували.
Цікавою є стаття 5 законопроекту, згідно до якої Президент зобов’язаний діяти виключно на підставі і в межах повноважень, визначених Конституцією України, та у спосіб, що визначений цим Законом. Тобто права та обов’язки Президента визначаються Конституцією, що логічно, а от діяти він повинен вже у спосіб, встановлений законом.
Що ще звертає на себе увагу, то це те, що навіть при короткому аналізі законопроекту можна прийти до висновку, що вказаним законом його розробники намагаються фактично внести зміни до Конституції України, оскільки деякі його положення або ж обмежують конституційні повноваження Президента або ж прямо їм суперечать.
Нижче приводимо таблицю, в якій наведені положення законопроекту «Про Президента України» та діючої Конституції України.
| Законопроект | Конституція |
| Призначення Президентом на посади. За поданням або після консультацій з Прем’єр-міністром, профільним міністром та відповідним комітетом ВР призначаються: 1. Глави дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях (ст.14). 2. Вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань, присвоює вищі військові звання (ст.18). 3. З моменту припинення повноважень Голови Служби безпеки України з інших підстав ніж звільнення і до призначення на посаду Голови Служби безпеки України Верховною Радою України, повноваження Голови Служби безпеки України тимчасово здійснює виконувач обов’язків Голови Служби безпеки України, визначений Прем’єр-міністром (ст.40) 4. З моменту припинення повноважень Голови Національного банку України з інших підстав ніж звільнення і до призначення на посаду Голови Національного банку України Верховною Радою України, повноваження Голови Національного банку України тимчасово здійснює виконувач обов’язків Голови Національного банку України, визначений Прем’єр-міністром. | 1.Призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав (п. 5, ч.1, ст.106). 2.Призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави (п.17 ч.1 ст.106) 3. Вносить до Верховної Ради України подання про призначення на посаду та звільнення з посади Голови Служби безпеки України; Голова Служби безпеки України призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України (ст. 13 ЗУ «Про СБУ») 4. У разі звільнення (відставки) особи, яку призначає на посаду за згодою Верховної Ради України Президент України, або особи, яку призначає на посаду Верховна Рада України за поданням Президента України, обов’язки звільненої особи тимчасово, але не більше одного місяця, виконує перший заступник (а у разі його відсутності – заступник) цієї посадової особи, призначений конституційно легітимною особою (ст.1 ЗУ Про тимчасове виконання обов’язків посадових осіб, яких призначає на посаду за згодою Верховної Ради України Президент України або Верховна Рада України за поданням Президента України) |
| Законодавча ініціатива (ст.30) Президент вносить на розгляд Верховної Ради України лише проекти законів, які регулюють сфери, що належать до повноважень Президента відповідно до Конституції, в тому числі проекти законів, які визначені статтями 19, 53,60 (використання збройних сил, утворення судів, внесення змін до Конституції) цього Закону. 4. Президент не може вносити на розгляд Верховної Ради України проект закону, що визначає спосіб, у який Президент здійснює свої повноваження, проект закону, що регулює порядок проведення виборів Президента, а також проекти законів, якими вносяться зміни до цих двох законів. 5. Президент не може вносити на розгляд Верховної Ради України проекти законів, виключне право на внесення яких належить іншим суб’єктам законодавчої ініціативи згідно з Регламентом Верховної Ради України. | Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України. Законопроекти, визначені Президентом України як невідкладні, розглядаються Верховною Радою України позачергово (ст.93) |
| Воєнний стан. Президент приймає рішення про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України, приймає рішення про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та про загальну або часткову мобілізацію, вносить подання про оголошення стану війни та укладення миру після проведення консультацій з Прем’єр-міністром та Міністром оборони України (далі – Міністр оборони). | Вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та у разі збройної агресії проти України приймає рішення про використання Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань (п. 19, ч.1, ст.106). |
| Внесення кандидатур КМУ: 1. Президент не може зазначити у поданні про призначення Верховною Радою України Прем’єр-міністра іншу особу ніж та, яка зазначена у пропозиції коаліції депутатських фракцій (ст. 35) 2. Президент не може зазначити у поданні про призначення Верховною Радою України Міністра оборони України та Міністра закордонних справ України іншу особу ніж та, яка зазначена у пропозиції коаліції депутатських фракцій (ст. 36) | 1. Вносить за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, сформованої відповідно до статті 83 Конституції України, подання про призначення Верховною Радою України Прем’єр-міністра України в строк не пізніше ніж на п’ятнадцятий день після одержання такої пропозиції (п. 9, ч.1, ст.106) 2. Вносить до Верховної Ради України подання про призначення Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України (п.10, ч.1, ст.106) |
| РНБО (ст.39): Президент проводить консультації з Прем’єр-міністром України як Секретарем Ради національної безпеки і оборони України щодо формування персонального складу Ради національної безпеки і оборони України. 4. Прем’єр-міністр як Секретар Ради національної безпеки і оборони України може ініціювати перед Президентом прийняття рішення про формування персонального складу Ради національної безпеки і оборони України, внісши найого розгляд відповідне подання . Набрання чинності рішень РНБО: Укази Президента, визначені пунктом 11 частини другої статті 66 цього Закону набирають чинності лише в разі їх підписання Прем’єр-міністром та відповідним міністром (ч .4, ст. 71) | Головою Ради національної безпеки і оборони України є Президент України. Персональний склад Ради національної безпеки і оборони України формує Президент України. До складу Ради національної безпеки і оборони України за посадою входять Прем’єр-міністр України, Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України (ст.107) Рішення Ради національної безпеки і оборони України вводяться в дію указами Президента України (ч.7 ст.107). |
| Підписання Указів та розпоряджень: Розпорядження Президента, визначені пунктами 2, 12 частини другої статті 67 цього Закону набирають чинності лише в разі їх підписання Прем’єр-міністром та відповідним міністром. 2) призначення та звільнення глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях на виконання пункту 5 частини першої статті 106 Конституції та статті 14 цього Закону; 12) призначення на посади та звільнення з посад членів Ради національної безпеки і оборони України на виконання частини четвертої статті 107 Конституції та статті 43 цього Закону) | Призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав (п.5. ч.1, ст.106) Персональний склад Ради національної безпеки і оборони України формує Президент України. (ч.4. ст.107) |
| Імпічмент: Перед Верховною Радою України процедуру усунення Президента зпоста в порядку імпічменту можуть ініціювати Генеральний прокурор, депутатська фракція чи група народних депутатів чисельністю не менше, ніж найменша за розміром депутатська фракція (далі – група депутатів). (ч. 3, ст.84) Постанова про ініціювання процедури усунення Президента з поста в порядку імпічменту приймається більшістю від конституційного складу Верховної Ради України (ч.7, ст.84). Рішення про усунення Президента з поста в порядку імпічменту вважається прийнятим, якщо за нього проголосували не менш як три четвертих від конституційного складу Верховної Ради України. Президент вважається усуненим з поста Верховною Радою України в порядку імпічменту з моменту прийняття відповідного рішення Верховною Радою України. | Питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту ініціюється більшістю від конституційного складу Верховної Ради України. (ч. 2, ст.111). Рішення про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту приймається Верховною Радою України не менш як трьома четвертими від її конституційного складу після перевірки справи Конституційним Судом України і отримання його висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент та отримання висновку Верховного Суду про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину (ч. 6, ст.111). |
Це лише частина новацій, що пропонується запровадити законом та які прямо суперечать нормам чинної Конституції.
Незрозумілим також є і бажання розробників законопроекту вивести з підслідності НАБУ та ДБР Президента, повноваження якого припинені, що вони без будь-яких пояснень пропонують зробити в масиві змін до 89 законодавчих актів.
Таким чином, зважаючи на суперечливість норм законопроекту основному Закону, досить примарними є шанси того, що він буде прийнятий та розглянутий Верховною Радою. У світлі безперспективності бути схваленим Парламентом, відпадає також і і сенс суспільного обговорення цього законопроекту. Хоча, як вказувалось на початку цієї статті, Парламент цього скликання має повноваження та можливості здійснити як мінімум половину із запропонованого в законопроекті шляхом внесення змін до декількох (а не до 89) законодавчих актів. Що ж стосується реалізації винесеного на розгляд Закону «Про Президента України» в повному обсязі, то такий варіант можливий, лише за умови суспільно-політичного консенсусу та внесення змін до Конституції України.
Віктор Марусиченко, юрист
Громадський рух “Рідна країна”
