Тут Тарас Марусик у своїй статті про мовну ситуацію в Україні акцентував увагу на баченні Міністерства культури, Уряду, і зокрема прем`єр-міністра Гройсмана, стратегії держави у етнонаціональній політиці.
Днями у вітанні з нагоди Міжнародного дня рідної мови Гройсман обізвав нашу державу багатонаціональною:“Україна – багатонаціональна держава. У нас налічується десятки мов, які вважають рідними представниками різних національностей..”, – читаємо “Урядовий портал”.
Нагадаю,термін “Україна – багатонаціональна держава” десятки років нав`язувався радянською, а згодом російською пропагандистською машиною. Мета очевидна, по-можливості, заперечити право українців на власну державу або бодай, відстояти модель України як федеративної держави з кількома державними чи регіональними мовами.
Не маю часу на на розлоге пояснення ( це окрема тема моїх лекцій у базовому курсі “Політологія”), скажу лише одне. Згідно з Всеукраїнським переписом 2001 року українці складали 77,8 відсотків. МИ ТИПОВА НАЦІОНАЛЬНА ДЕРЖАВА з поліетнічним складом населення.
Окрім, українців лише кримські татари можуть претендувати на статус корінного народу на своїй історичній землі в Криму.
У мене запитання: ХТО НЕСЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА АНТИДЕРЖАВНУ, НЕ НАУКОВУ ТЕРМІНОЛОГІЮ ГРОЙСМАНА І УРЯДУ?!
Блог Миколи Томенка
