На думку спала дещо дивна перспектива виборів – 2019.
Чому дивна? Спробую пояснити.
За інформацією МЗС, на заробітках за кордоном перебуває понад 5 мільйонів українців (цифра не остаточна). Переважно це люди, які мають право голосу і голосують.
Чиновництву значно підвищили зарплатню.
Міські пенсіонери отримали таку-сяку подачку від уряду (пенсіонери в селі здебільшого й досі чекають на милість владців, аби ті бодай копійчину додали).
Анонсували досить нормальну пенсію військовослужбовцям. Педагогам-освітянам також обіцяють якесь підвищення заробітної платні.
А тепер займемося простенькою арифметикою.
Сумарна кількість голосуючих в Україні, судячи з президентських виборів 2014р., становить 35,5 млн осіб. Мінус кількість «заробітчан» – виходить 29 мільйонів виборців. Мінус значна кількість людей, які перебувають на територіях, непідконтрольних Україні – приблизно 3,2 мільйони осіб. Вже залишається 25,8 мільйонів виборців.
У 2017 році електронні декларації заповнили 1 000 248 чиновників – це потенційний адмінресурс. Лишається 24,6 млн. виборців.
У 2014 році на виборах проголосувало 29 568 375 осіб, що, згідно з інформацією ЦВК, становило 59,48 % загалом в Україні. Ну, така вона, явка наших виборців…
Тепер далі рахуємо. Явка виборців становитиме, з огляду на ситуацію, описану перед цим, – приблизно 25-26 мільйонів осіб. Якщо буде 60% від цієї кількості – що вже непогано, враховуючи настрої людей – то це 15-16 мільйонів.
Наголошую: 15-16 мільйонів виборців. Із них чиновників – 1.1 млн осіб (потенційний адмінресурс); пенсіонери – 11 млн. 700 тисяч (яких останнім часом дуже вже полюбив наш уряд).
Тож обиратимуть Президента, а отже, визначатимуть курс України на наступні 5 років, 15-16 мільйонівосіб, з яких чиновники – 1.1 мільйона, пенсіонери – 11,7 мільйона.
Чи матимуть українці шанс щось змінити, обравши гідного керманича держави – покаже час, але на цей момент ситуація, чесно кажучи, ну дуже прогнозована…
Артем Костенецький,
Громадський рух “Рідна країна”
