Де наші ліки?

Ми – країна риторичних запитань. Раз-по-раз, ошелешено округлюючи очі, стрясаємо повітря: «Де наші гроші?!», «Де наші голоси?!», «Де се?..», «Де те?..» Ні питань, ані наступних за черговістю вигуків на кшталт: «Жулики!», «Грабіжники!» чи  навіть «Зрадники!» ті, кому теоретично вони адресуються, не чують.

Переконана, що принаймні  половина  українців нині, бодай подумки, вигукують: «Де наші ліки?!» І то не жарт, адже нерідко це питання життя і смерті.

Суха статистика:

Щороку в Україні помирає від раку (інформація  МОЗ станом на лютий 2017р.) 90 тисяч людей працездатного віку, 160 тисяч дізнаються, що вони онкохворі, 460 нових випадків онкозахворювань встановлюється щодня.

Щороку в Україні  реєструється 50 тисяч випадків інфаркту міокарда, 100-120 тисяч інсультів; понад 5 тисяч малюків народжується з вадами серця.  Смертність від серцево-судинних хвороб становить 65% від загальної смертності в Україні.

За статистикою 2015 року, на діабет ІІ типу страждає 1 мільйон осіб. Один із провідних  ендокринлогів, директор профільного центру О.Ларін зазначає, що в Україні, станом на лютий 2017р, хворих на цукровий діабет  – близько 2,5 млн.

Хворих на бронхіальну астму 2015р. було  210 000 осіб, зараз їх, напевне, значно більше.

Лише за 11 місяців 2016р. зареєстровано 15 245 нових випадків ВІЛ-інфекції.

А ще – захворювання кровотворної системи, опорно-руховго апарату, психіки; хвороби, набуті внаслідок Чорнобильської аварії. Віднедавна – травми і хвороби, отримані на війні в Донбасі.

Всі ці люди й багато інших потребують постйного вживання ліків, які треба купувати за кордоном.

Переді мною текст Закону України від 19.03.2015 р. № 269-VIII «Про внесення зімн до деяких законів України щодо забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів та медичних виробів шляхом здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі».

Ст.3 цього закону доповнює ст.1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» новим пунктом 13-1, яким визначається перелік спеціалізованих  організацій, що здійснюють закупівлі. Це, зокрема, «… спеціалізовані фонди, організації та механізми Організації Об’єднаних Націй, Міжнародна асоціація забезпечення медикаментами (International Dispensary Association), Королівська Агенція Великобританії (Crown Agents), Глобальний механізм із забезпечення лікарськими засобами (Global Drug Facility), Партнерство у сфері постачання та управління поставками (Partnership for Supply Chain Management), які надають урядам держав та/або центральним органам державної влади послуги з організації та проведення процедур закупівель лікарських засобів, медичних виробів та пов’язаних з цим послуг на підставі відповідних угод та відповідно до внутрішніх правил і процедур таких організацій».

Здавалося би, є закон, який унормовує процедуру закупівель медпрепаратів, є організації, які здійснюють закупівлі. Але  проблема не вирішується, тобто, люди не отримують ліків.

20 серпня 2015р. у Нацдержслужбі комісія, яка розслідувала неналежне виконання посадовцями Мінохорони здоров’я їхніх  службових обов’язків, публічно представила результати розслідування (вся інформація ТУТ)

Виявилося, серед іншого, що станом на 1 липня МОЗ іще не склав річного плану закупівель, а    номенклатура лікарських засобів, які мали вже закуповуватися, затверджена лише 1 липня 2015 р.. Загалом «…керівництво Міністерства практично самоусунулося від забезпечення організації роботи з підготовки і проведення державних закупівель в МОЗ,  очікуючи внесення змін до нормативно-правових актів, що регулюють відносини державних закупівель». Нормативно-правові акти, як зазначила та ж комісія, МОЗ також не підготувало.

За місяць до цього – у липні 2015-го – міністр охорони здоров’я О.Квіташвілі подав у відставку, повідомивши журналістам, що  його відставка лобіюється тими, хто опираєтсья спробам МОЗ  реформувати систему закупівель лікарських засобів.

Через кілька місяців потому пішов з посади і заступник міністра охорони здоров’я І.Перегинець, відповідальний у МОЗ за міжнародні закупівлі.

У 2016р. заступник голови парламенського профільного комітету О.Мусій заявив, що «…проблема з постачанням ліків в Україну сягнула критичного апогею». (Для довідки:  п.Мусій був попередником п.Квіташвілі на чолі Мінохорони здоров’я, і в жовтні 2014р. Кабмін відсторонив його та його першого заступника Р.Салютіна від посад за зрив закупівель ліків, навіть вирішив (чи тільки погрожував) звернутися до Генпрокуратури по розслідування. Цьому передували численні публікації у ЗМІ, які рясніли інвективами на кшталт «відважився побудувати нову корпуційну схему», «кришування» тощо. «…на сьогоднішній день немає жодного (!) факту проведеної тендерної закупівлі і жодного укладеного договору закупівлі необхідних препаратів для хворих… Система закупівель сьогодні доведена до ступору…», – читаємо у «Обозревателя».

Отже, виходить, що владці приходять і йдуть геть, а схеми, на яких добряче заробляють спритники, лишаються без змін.

22 липня 2016р. В.Гройсман своїм розпорядженням призначив лікарку і волонтерку Уляну Надію Супрун першим заступником міністра, а 27 липня вона стала в.о.міністра. Суспільство переважно  з надією зустріло нове призначення в МОЗ: одні сподівалися на реальне реформування вітчизняної медицини, інші очікували, що сердешну не зруйнують остаточно, ще інші – що  хоча б «менше крастимуть».

Незабаром команда п.Супрун звітувала про місяць у міністерстві.«Значні зусилля та час витрачені в Міністерстві для завершення процесу закупівель. Попри відомі проблеми новий механізм державних закупівель виправдовує себе. Мова йде про економію мільйонів гривень». (За матеріалами прес-служби МОЗ).

Наприкінці квітня суспільство облетіла звістка, що міжнародні організації виконали зобов’язання стосовно постачання лікарських препаратів і виробів медичного призначення, які закуповуються за кошти державного бюджету 2016р., на… 14%. Станом на початок квітня 2017р. Дитячий фонд ООН в Україні (ЮНІСЕФ) поставив 22% від загального обсягу закупівель; Програма розвитку ООН (ПРООН) – 18%; британське закупівельне агентство Crown Agents узагалі не  здійснило жодної поставки.

Міжнародним організаціям для придбання ліків та медичних виробів з Держбюджету на 2016р. було виділено 3,9 млрд грн. Зокрема: фонду ЮНІСЕФ – 843,3 млн грн, агентству Crown Agents – 1,1 млрд грн, ПРООН – 2 млрд грн. Постачання цими організаціями ліків та медвиробів МОЗ «уклало» у 557,9 мільйонів гривень. (Інформація тут і далі  – з публікацій нтернет-видань «Громадське», «Ваше здоров’я», «Аптека.ua» та інших.)

Всупереч обіцянкам, що всі поставки ліків 2015р. будуть закриті до жовтня 2016р., вони продовжилися до березня 2017р. Комісійна винагорода (послуги міжнародних організацій по тендерах) 2015р. становила понад 110млн грн., 2016р. – понад 200 млн грн.

Днями керівники профільного комітету ВР, представники медичних заладів та зацікавленої громадськості знову вдарили на сполох: Мінохорони здоров’я вкотре не організувало державні закупівлі ліків, імунобіопрепаратів та медвиробів. Як вони зазначили, у 2015р. з Держбюджету на це було виділено майже 2,2 млрд грн., котрі  в листопаді-грудні були перераховані:

У жовтні-грудні 2016 р. МОЗ уклало угоди з міжнародними організаціями, тоді ж було перераховано

Ліки, що мали надійти до України за кошти 2016р., почали надходити лишe у грудні. Станом на 12 травня 2017 р. отримано 17%  того, що мало надійти за гроші 2016р. ЮНІСЕФ поставила 25% запланованого,ПРООН — 22%; Crown Agents — 1% (інформація з прес-конференції членів профільного комітету ВР та представників громадськості).

Якщо кошти лежать на рахунках, а закупівлі не провадяться, чи не означає це, що ними, коштами, хтось користується, маючи непогані відсотки з їхнього «прокручування» у закордонних банках?

На інтернет-сторінці «Медпросвіта» розміщено повний текст Угоди між МОЗ та ЮНІСЕФ (під заголовком «Секретні матеріали: Угода між МОЗ та ЮНІСЕФ про закупівлю ліків»).

З тексту випливає, що впродовж  6 тижнів з дати підписання Угоди МОЗ перераховує на користь ЮНІСЕФ гроші в доларах, у сумі, еквівалентній 590 416 800 грн., «у формі 100% авансового платежу». Кошти використовуються на придбання товару та «для сплати комісійного збору на користь ЮНІСЕФ, що складає 4,5% вартості товару». Всі процедури ЮНІСЕФ має завершити упродовж 1 року з дати перерахування коштів.

Віце-прем’єр-міністр П.Розенко в січні цього року заявив, що вимагатиме проведення аудиту міжнародних закупівель лікарських засобів і виробів медичного призначення за кошти держбюджету в 2015-2016р.р. та зажадав від  в.о. міністра  охорони здоров’я графіка закупівель вакцин і лікарських засобів у 2017р.

Насамкінець – кілька цитат від «від екс-міністрів»:

«…проводилася системна робота і план дій по дискредитації мене як міністра, який не погоджується на їхні схеми, які вони пропонують… Мене вирішили прибрати через дискредитацію, запхавши сюди заступників міністра охорони здоров’я, не давши сформувати власну команду…», – О.Мусій, коментар до віставки, липень 2014р.

«Я в Україну приїхав робити реформи. Сьогодні ми вже готові все це робити. У нас все готово. Ми змінили систему закупівель. Ми пішли прозорим, нормальним, цивілізованим шляхом. Я розумію, що дуже багатьох хвилюють ті 4 млрд грн, які прямо між собою розподілялися під час закупівель ліків. Я розумію, що багато товаришів, які засіли в різних точках системи охорони здоров’я, втрачають свої доходи. Якщо реформа почнеться, якщо Верховна Рада прийме закон, то теж дуже багато людей – під великим питанням, чи будуть вони працювати. Це перший і я думаю, що останній шанс України розпочати реформу охорони здоров’я», – О.Квіташвілі, коментар до відставки, липень 2015р.

Як бачимо, у центрі  розслідувань, гучних публікацій і чергових відставок міністрів  – зрив закупівель державним коштом ліків за кордоном. Суть того, що говорять про свою відставку самі міністри, зводиться, іншими словами, до одного й того ж самого: неможливість сформувати команду (вочевидь, заведення «смотрящих», неважливо, як називаються їхні посади.); відстоювання «товаришами, які засіли в різних точках системи охорони здоров’я», своєї  наживи на медицині; боротьба «товаришів, які засіли» за годівницю, що нею в нашій країні квітучої корупції є, в тому числі, й сфера закупівель ліків державним коштом.

Принагідно: на закупівлю ліків міжнародними організаціями в Держбюджеті на 2017р. передбачено 5,9 млрд грн…

Ст. 3 Конституції України визначає людину, її життя і здоров‘я найвищою соціальною цінністю.

Ст.49 гарантує кожній людині «…право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування».

Втім… до чого тут Конституція?

Ми живемо в переступні часи безмежно цинічної влади, яка не читає, й тим паче – не виконує Конституцію. Вона її, Конституцію, лише переписує – під себе.