Чи потрібне декоративне освітлення місту з соціальною катастрофою?

Зараз, коли в країні війна, у Києві – тисячі біженців й важкопоранених, важкохворих дітей й соціально-забутих інвалідів, суцільна економія газу й електроенергії… Попри постійні заяви, що опалювальний сезон у столиці буде складним, доведеться економити енергоносії, зокрема, температуру у будинках доведеться понизити на кілька градусів, що доведеться економити й електроенергію, влада Києва продовжує марнотратство бюджетних грошей на ДЕКОРАТИВНЕ освітлення мостів.

В принципі, якщо згадати, що кожна нова міська влада «освітлювала» й «декорувала» будівлі, вулиці й мости, «розпилюючи» під це кошти з міського бюджету, особливо дивною дана ініціатива не видається. Наприклад, у 2001р. масштабно «вкручувати лампочки» розпочав тодішній мер Києва Олександр Омельченко. У 2008 р. вже мер всіх киян Черновецький хвалився власними здобутками у «прикрашанні міста». Зокрема і тим, що київські мости засяють декоративним освітленням. Тоді, на утримання та капітальний ремонт мереж зовнішнього освітлення з міського бюджету було виділено майже 80 млн. грн. Як згодом рапортувала «молода команда» Черновецького, за ці кошти відремонтовано мережі понад ста вулиць, освітлено 36 подвір’їв, відновлено зовнішнє освітлення понад 40 вулиць на околицях міста.

У 2011р. повторно запалити ліхтарі Омельченка … вирішив екс-голова КМДА Олександр Попов: КП«Київміськсвітло» під нові ліхтарі зі світлодіодними лампочками тоді отримало 40 млн.грн. Згодом, наприкінці 2012р. той же Попов підписав розпорядження щодо архітектурно-декоративного освітлення київських мостів, пообіцявши, що 8 мостових споруд та шляхопроводів української столиці отримають декоративне освітлення. Серед цих споруд, як не дивно, є й ті самі об’єкти, які має на меті знову «прикрасити» мер Кличко: три шляхопроводи через проспект Бажана, які розташовані над станціями метро «Харківська», «Позняки» і «Оскорки», та естакада над Наддніпрянським шосе (на ділянці Дарницький міст – Південний міст).

Лаври великого декоратора й оздоблювача не полишали у спокої і Леоніда Черновецького. За два місяці до власної заяви про відставку, у квітні 2012р., Київрада прийняла міську цільову програму зовнішнього освітлення міста Києва “Яскраве місто” до 2014 року (рішення від 5 квітня 2012 року N 385/7722). Оперуючи тезами “з метою забезпечення реалізації прав громадян на сприятливі умови перебування та життєдіяльності у місті Києві» та проведених КП “Київміськсвітло” замірів освітленості (встановлено, що із 162 вулиць загальноміського значення, в 50 % вулиць рівень освітленості не відповідає нормативному), міська влада під фінансування програми щедро заклала 387,7 млн. грн. Звичайно, серед основних напрямків програми Черновецького – архітектурно-декоративне освітлення архітектурних домінант районів міста.

Мушу нагадати також, що 22 вересня 2013р. у Києві провели тестове увімкнення освітлення Пішохідного мосту через Дніпро на Труханів острів. За участю того ж таки Попова, який розповів про новітнє обладнання – 4700 світлодіодів, економію електроенергії, різноманітну кількість програм ілюмінації, заміну кабельних трас, відновлення функціонального освітлення мосту. Питання – чи є нагальна потреба сьогодні, за рік від проведеного ремонту, замовляти капремонт мереж декоративного освітлення цього ж мосту, відповідно до розпорядження нинішнього мера Києва?

Розуміючи, що місто перебуває без гарячої води й ризикує в опалювальний сезон залишитися без тепла й світла, наскільки фінансово виправдано проводити роботи з декору? З а такої складної політичної ситуації. Ймовірно, містяни були би більше задоволені не кольоровою підсвіткою й отриманням естетичного задоволення від світлопанорами, а забезпеченням усією амуніцією українських вояків. Я вже не кажу про одну з найбільших побутових проблем столиці – технічний стан внутрішньо-будинкових електричних мереж, які підходять до кожної квартири. Особливо сьогодні, в «еру бойлерів».

Війна на Сході важливіша ніж мирна буденність. Погашення боргів перед «Київенерго» управлінь та установ освіти та охорони здоров’я, що фінансуються з міського (районного) бюджету вдесятеро преорітетніше за красиві картинки.

Варто зрозуміти, що копіювання програм «папєрєдніків» з подальшим «освоєнням» бюджетних коштів, за звичай веде до банкротства народної довіри.

Думаю, кияни розуміють, про що я.