Історія виборчої боротьби за російську мову має усталену традицію.
Завжди напередодні президентських, парламентських чи місцевих виборів, можновладці і депутати, які після приходу у владу працевлаштовували свої родичів, ділили бюджетні кошти й захищали бізнес своїх смотрящих, кидалися захищати “російськомовне населення”!

Цинізм нинішнього етапу боротьби за “родной язык” ще й у тому, що мовні права національної меншини росіян агресивно захищають депутати – представники єврейської та вірменської меншин України.
Хотілося б почути думку очільників організацій цих національних меншин:
це і ваша позиція, що в нинішній Україні важливий захист не своєї національної культури і мови, а саме російської.
Невже не очевидно, що ці передвиборчі піар-кампанії є й елементом стратегії Путінської Росії, яка звучить цинічно просто;
де російська мова, там і російські інтереси, а відповідно,там і російська армія з Путіним. Одним словом, підтримувати цю стратегію – означать бути слугами Путіна.
І взагалі дикістю є те, що депутати українського парламенту боряться проти державної української мови, яку хочуть утвердити ЛИШЕ в державній службі та освіті.
Адже, ніхто не втручається в приватне, бізнес… мовне життя громадян в Україні?!
П.С. Вікіпедія інформує, що Максим Бужанський народився в єврейській родині Дніпропетровська, а батько Вадима Новинського – Рудольф Ервандович Малхасян.

Блог Миколи Томенка