От спостерігаю я в соціальних мережах за багатьма нинішніми та колишніми посадовцями останніх років й активістами на грантові кошти й бере мене такий сором за них і за нашу країну
Спочатку вони оголосили всіх медиків корупціонерами й неадекватами, а нині організовують флешмоби подяки лікарям.
Раніше радісно зліквідували санітарно-епідеміологічну службу в країні, а тепер вимагають її негайно створити.
Останні роки хотіли викинути на сміття, а потім таки продали всі медичні запаси Держрезерву за кордон, а зараз просять братні країни захистити і врятувати нас.
Кілька років тому оголосили систему швидкої допомоги радянським рудиментом, а сьогодні вимагають підтримати й забезпечити її належним захистом і зарплатнею.
Запланували закрити спеціалізовані заклади охорони здоров‘я, включно з військовими госпіталями, а нині головні їх оборонці.
Запровадили для реформаторів медицини в Києві 100-тисячні зарплатні й премії та активно боролися з «хабарниками» у сільських і районних лікарнях, а тепер агітують за радикальне підвищення оплати медсестрам та усім лікарям в системі охорони здоров‘я.
А ви кажете, Іспанський сором? Ви просто не знаєте, що таке український сором в умовах карантину.
Блог Миколи Томенка