Про фейсбук-міністрів багато мовлено в часи Яценюка та Гройсмана. Але першим, повноцінним в історії України фейсбук-урядом був Уряд Гончарука. Молоді хлопці та дівчата, які до того були радниками й помічниками депутатів і міністрів всіх існуючих у природі ідеологій чи модними тренерами (коучами), закрили від народу свої засідання, а у фейсбуці розповідали про власні креативні ідеї та плакалися на нікчемні зарплати.
Новий прем`єр-міністр пообіцяв, що Уряд вийде із фейсбуку. Чекаємо…
А тим часом виникла ідея вже Верховну Раду перетворити у скайп-парламент, мовляв, і депутати не похворіють та й зайвих дискусій не буде.
Бо, як вчить нашу владу «старший брат», парламент – не місце для дискусій!
Автори ідеї – брати Стефанчуки.
Тут не подумайте, що це якийсь партійний ЗЕ-кумізм. Ні, просто у Хмельницькому спочатку «Слуга народу», а згодом і мешканці міста вирішили, що найрозумніший та найпрофесійніший представник від них у ВР – це якраз рідний брат друга Зеленського по КВК Руслана Стефанчука – Микола.
Архітектор ідеї – Арахамія.
Як стверджують депутати «Слуги народу», «геніальний Арахамія» (це той депутат, який у свій час втік з батьками з Абхазії та не мав біографії до 2014 року. Тоді став волонтером і отримав Орден «За заслуги» та громадянство України за Указами Порошенка) останні дні активно придумує як технічно створити працюючий скайп-парламент.
Тепер про правові підстави для роботи скайп-парламенту або дистанційну депутатську діяльність. Історія питання.
Вперше дистанційно, тобто не в сесійній залі ВР, а в приміщенні «Українського дому» (колишньому музеї Леніна) за часів президента Кучми, засідання провів Медведчук у 2000 році. Згодом такі ініціативи озвучували очільники партії Януковича, проте жодного іншого засідання поза межами сесійерї зали ВР не відбувалося.
Неконституційність ЗЕ-ідеї.
У свій час 50 депутатів звернулися до КС щодо тлумачення низки питань організації роботи ВР, в тому числі, ідеї особистого голосування і дистанційного проведення засідання ВР.
Конституційний Суд 17 жовтня 2002 року ухвалив рішення за яким чітко визначив, що:
«Основною формою діяльності ВР є пленарні засідання під час сесій, які є регулярними зібраннями народних депутатів …у визначений час, у визначеному місці і які проводяться за встановленою процедурою».
Також, КС визначав, що ВР правомочна, якщо на пленарному засіданні присутні більше 226 депутатів.
Отож, ухвалення рішень ВР поза сесійною залою або у сесійній залі за участі менш 226 депутатів, є неконституційним.
Нинішня влада турбулентності й хаосу, щоправда, може за звичкою знехтувати Конституцією та рішеннями КС, але навіть для перетворення нинішньої ВР в скайп-парламент необхідне позачергове засідання ВР, щоб внести зміни до Регламенту.
Тому правильно і справедливо депутатам, як і медикам, продавцям, водіям, поліцейським одягти маски, перчатки і провести позачергове засідання в разі його потреби, а не придумувати хитромудрі незаконні схеми кухонного парламенту!
І найважливіше, позачергове засідання реально потрібно лише для нової редакції карантинного бюджету, в інтересах здоров’я людей та економіки України, а решта питань – на політичний карантин!
Про історію з надзвичайним станом у наступному матеріалі.
