Біда українських політиків в тому, що їх більшість, як казав класик, «вчились по-троху, чого-небуть та як-небудь». Саме звідси ростуть ноги в таких абсурдних ідей, як ухвалення закону про референдум та створення «національних асамблей».
Нещодавно ще один «ідейний лідер» почав запевняти українців, що нам конче необхідний авторитарний режим і боятися його не треба. Апелює політик до значущих частин слова. Мовляв, у них зі словом «авторитет» один корінь, а авторитет – це добре. Варто підкреслити – це його ненаукова, а “громадянська позиція”.
Звичайно, будь-яка влада повинна мати авторитет у суспільства. І англійське слово Authority має декілька значень – влада, авторитет, органи влади.
Але слово «авторитаризм» отримало своє походження від латинського autoritas, що означає «повна влада».
Наукою визначено основні ознаки цього режиму:
– скасування або звуження політичних прав і свобод громадян;
– обмеження діяльності політичних партій та громадсько-політичних організацій, особливо опозиційних;
– звуження сфери гласності й виборності державних органів, сувора регламентація їх діяльності;
– рекрутування політичної еліти шляхом призначення згори;
– застосування політичних репресій.
Що із вище зазначеного українцям не варто боятися – звуження прав і свобод чи застосування політичних репресій? Хіба має авторитарний режим щось спільне з авторитетом?
Другою тезою на користь авторитарного режиму було те, що він, на думку автора абсурду, має дві складові – професіоналізм та персональну відповідальність.
Сьогодні авторитарний режим чітко виражений в країнах Латинської Америки, деяких країнах Африки та в багатьох колишніх республіках СРСР. Це в кого там персональна відповідальність зашкалює? Мабуть у Путіна? А на Кубі та Колумбії влада в руках професіоналів?
Українці – це нація, яка найбільше постраждала від недемократичних режимів і пропагувати сьогодні лад, який увігнав в могилу мільйони як мінімум не дуже морально.
Одним словом, перекажіть йому хтось, що авторитарний режим не має нічого спільного з авторитетом, професіоналізмом та відповідальністю, бо і людей дурить, і сам ганьбиться.
Блог Валентини Різник