Найбільша наша біда — не північний сусід з неадекватом при владі. Найбільша наша біда — це ницість, лицемірство, страхопудство і зрадництво: передовсім, влади, але не меншою мірою і громади…
От влада четвертий рік закликає до патріотизму і мужності у вітчизняній війні з ворогом, а сама тихенько підторговує та заробляє на бюджеті, бо лицемірство і ницість — їхнє ВСЕ…
От найвідоміші «антикорупціонери» продовжують боротьбу з корупціонерами, з якими перебувають в одній фракції. А вийти з фракції корупціонерів «антикорупціонери» БОЯТЬСЯ принципово, бо втратять мандат! А як же без нього жити і «боротися»?..
От найпринциповіші журналісти готові життя віддати за Україну в принципі; але «віддають» … за власника ЗМІ, бо хоч і соромно, але зарплату платять і легально, і в конверті…
От наймодніші блогери й політтехнологи таврують ганьбою «ворогів народу», а ще учора організовували виборчі кампанії яскравим представникам команди Януковича, бо ті хоч і «НЕГІДНИКИ», проте гідно платили…
От найпатріотичніші політики не бачать свого життя без рідної мови, традиції, церкви. Але якось воно виходить, що й мову собі та дітям вивчити важкувато, та й конфесію змінити – якось неканонічно…
От і ходимо ми по зачарованому політичному колу і ніби всі ГОВОРЯТЬ так, як потрібно, але РОБЛЯТЬ трішечки не так!
І знов здається, що «на цвинтарі ілюзій уже немає місця для могил», але якщо ВСІ згадають про ЧЕСНІСТЬ ІЗ СОБОЮ й про те,
«що люди — прекрасні,
земля мов казка,
кращого сонця ніде нема…»
«і жить!
Воскресайте, камінні душі,
Розчиняйте серця і чоло,
Щоб не сказали
Про вас грядущі:
Їх на землі не було…» (Василь СИМОНЕНКО)
