В принципі, можна аплодувати керівництву держави й керівництву Парламенту за таку вперту боротьбу з депутатами-прогульниками і тими, кому випало честь проголосувати і за себе, і «за того парня». Але не слід забувати, що наші парламентарі – не бідні люди. І біометричні технології, які широко використовуються в системах керування доступом, обліку робочого часу й реєстрації відвідувачів, у системах голосування, проведення електронних платежів, також можуть бути і будуть «вдосконалені».
Так вважає політичний експерт, голова Київського осередку «Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна» Олександр Федоренко, коментуючи інформацію про закупівлю обладнання для сканування відбитків народних депутатів яке дозволить знищити кнопкодавство.
«Для ідентифікації людини широко використовуються також ідентифікація за голосом, обличчям, сітківкою ока, відбитком долонь, ДНК та інш. Чи мають українці спостерігати й сплачувати за розвиток біометричних технологій по відношенню до обов’язку народних обранців виконувати свою роботу? Себто, бути на робочому місті і підтверджувати свою присутність голосуванням за законопроекти», – зауважує експерт, нагадуючи що подібної системи в парламентській Європі ще не встановлювали.
На переконання Федоренка, питання прогульників у Верховній Раді та низького рівня законотворчої роботи лежить не в технічному оснащенні Ради, а вже в традиційному потраплянні до сесійної зали тих, за кого постійно голосують інші. А також у політиі голів партій і фракцій, які формують виборчі списки з депутатів-прогульників.
«В результаті після встановення системи сканування відбитків пальців у Верховній Раді українці стануть глядачами нового документального серіалу «Біометричні технології в боротьбі з депутатськими прогулами». Коли пальці голосуватимуть окремо від фізичного тіла», – вважає Олександр Федоренко.
