Через дев’ять років після скандального позбавлення депутатського мандата, Микола Томенко домігся справедливості.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) 10 липня 2025 року визнав рішення української влади незаконним і постановив виплатити Томенку компенсацію. Це не просто перемога однієї людини, а важливий сигнал для всієї політичної системи України про неприпустимість маніпуляцій з виборчим правом. Дізнайтеся, які аргументи ЄСПЛ стали вирішальними та скільки доведеться заплатити державі!

Перемога у Страсбурзі: ЄСПЛ поставив крапку у справі Томенка

10 липня 2025 року стало історичним днем для української політики. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив рішення у справі “Томенко проти України”, і вердикт був одноголосним: “мало місце ПОРУШЕННЯ статті 3 Протоколу 1 до Конвенції”. Ця стаття, відома як “Право на вільні вибори”, є однією з фундаментальних гарантій демократії.

Це рішення стало знаковою перемогою для Миколи Томенка, який майже десять років тому, у березні 2016 року, був позбавлений депутатського мандата за рішенням партії “Блок Петра Порошенка”. Причиною виходу Томенка з фракції була його незгода з голосуванням за бюджет на 2016 рік, в якому він вбачав згортання соціальних програм та корупційні статті.

ЄСПЛ не лише визнав порушення, а й зобов’язав державу Україна сплатити заявнику 3 000 євро компенсації за моральну шкоду та 500 євро як компенсацію витрат і зборів. Ці кошти мають бути виплачені протягом трьох місяців з дати набрання рішенням остаточної сили.

“Незаконно і непропорційно”: аргументи Європейського суду

У повному тексті справи, яка розглядалася колегією із семи суддів, наведено цілу низку аргументів, що свідчать про незаконні дії державних інститутів влади України.

Так, у пункті 113 Рішення Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що “втручання у пасивне виборче право заявника було НЕЗАКОННИМ“. Це ключова фраза, що прямо вказує на порушення прав громадянина.

Суд також звернув увагу на позицію Венеціанської комісії, Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) та ОБСЄ/БДІПЛ. У пункті 116 Рішення зазначено, що “імперативний мандат або подібна практика СУПЕРЕЧИТЬ принципу ВІЛЬНОГО і НЕЗАЛЕЖНОГО мандата, який є частиною ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОНСТИТУЦІЙНОЇ ТРАДИЦІЇ”. Це принципове зауваження, яке підкреслює, що депутат має представляти народ, а не лише інтереси партії.

Підсумовуючи, у пункті 119 Рішення ЄСПЛ зазначив: “Суд вважає, що оскаржуваний захід у цій справі був не тільки НЕЗАКОННИМ (див. пункт 113 вище), але й явно НЕПРОПОРЦІЙНИМ і ПЕРЕШКОДЖАВ вільному волевиявленню народу у виборі законодавчого органу”. Таким чином, Європейський суд підкреслив, що дії української влади не лише порушили закон, але й зашкодили демократичному процесу в цілому.

у.

 

 

 

 

 

 

Довгий шлях до справедливості: хроніка подій

Шлях Миколи Томенка до справедливості був довгим і тернистим:

  • 25 березня 2016 року: На позачерговому закритому з’їзді “Блоку Петра Порошенка” було ухвалено рішення про дострокове припинення депутатських повноважень Миколи Томенка.
  • 28 березня 2016 року: ЦВК під головуванням Михайла Охендовського ухвалила рішення про позбавлення мандата.
  • 29 березня 2016 року: Тодішній Голова Верховної Ради Володимир Гройсман оголосив про припинення повноважень.
  • 2 квітня 2016 року: Микола Томенко оскаржив це рішення у Вищому адміністративному суді України.
  • 28 липня 2016 року: ВАСУ відмовив йому у задоволенні позову.
  • 7 березня 2017 року: Після цього Микола Томенко звернувся до Європейського суду з прав людини, який прийняв його позов до розгляду та відкрив справу “Томенко проти України”.

І ось, через понад вісім років від початку судових тяжб, справедливість восторжествувала. Рішення ЄСПЛ є не просто перемогою для одного політика, а важливим прецедентом, що нагадує: Україна як член Ради Європи повинна дотримуватися європейських стандартів у сфері прав людини та демократичних виборів. Це рішення є черговим свідченням того, що українська судова система все ще потребує реформ та дотримання міжнародних стандартів.