«Рідна країна» вже не перший рік звертає увагу громадськості на ситуацію з державним фінансуванням політичних партій. Саме завдяки наполегливості «Рідної країни», яка подала відповідну петицію, що в рекордно короткі строки набрала необхідну кількість голосів, восени минулого року було внесено зміни до Закону України «Про політичні партії в Україні». Цими змінами було суттєво зменшено розміри бюджетного фінансування політичних партій, які представлені в парламенті, та скасовано фінансування партій, що набрали на виборах більше 2% голосів.
Цікаво, що далеко не всі парламентські партії були готові попрощатись з бюджетними грошима, хоч у їхніх лавах досить велика кількість мільйонерів. За внесення таких змін (всього «ЗА» – 237 голосів) депутати проголосували наступним чином:
- Слуга народу – 233;
- ОПЗЖ – 0;
- Позафракційні – 3;
- ЄС – 0;
- Батьківщина – 0;
- За майбутнє – 1;
- Голос – 0.
Не зважаючи на небажання Медведчука, Порошенка, Медведчука й Вакарчука витратити гроші платників податків на більш важливі речі, петиція Миколи Томенка зекономила народу за 5 років 1,5 мільярди гривень.
Але все одно, сума коштів, яку платники податків мають витрачати на утримання партій залишається вражаючою. Лише у 2020 році бюджетом передбачено 283,2 мільйонів гривень видатків політичним партіям.
Цікавим нюансом є те, що Законом України «Про політичні партії в Україні» (ч.3 ст.17-3) передбачено право політичної партії подати заяву про відмову від державного фінансування її статутної діяльності. Тобто партія має можливість відмовитись від отримання коштів, залишивши їх у державному бюджеті.
До вчорашнього дня жодна із політичних партій не скористалась таким правом, навіть з початком російської агресії.
Першими стала партія «Слуга Народу». Голова партії повідомив про відмову від державного фінансування на 2020 рік і попросили, щоб ці кошти направили на засоби для медиків, які протидіють коронавірусу.
Власне, процедура «перенаправлення» коштів з «кишень» партій до інших джерел за бажанням політичної сили законом не передбачена. Але, як мінімум, при відмові партії від державного фінансування ці кошти залишаються в державному бюджеті та можуть розподілятись державою на будь-які цілі.
«Ложкою дьогтю» до заяви СН все-таки залишається те, що оголосивши про відмову від фінансування партія чомусь не надала громадськості будь-якого документу (власне, це має бути офіційна заява партії до НАЗК) на доказ того, що це рішення є не «хайпом», а реальною дією.
В будь-якому випадку, рішення Слуг, беззаперечно, є таким, що заслуговує поваги та має стати прикладом для інших політичних партій. Але, якщо зважити на результати голосування, що наведені вище, навряд інші партії матимуть волю наслідувати приклад.
Віктор Марусиченко, юрист
Громадський рух Миколи Томенка “Рідна країна”