Конкурс на посаду генерального директора Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника зайшов у глухий кут ще в 2017 році. Засідання, де мали би заслуховувати кандидатів на цю посаду та шляхом голосування обирати нового керівника заповідника, було проігнороване членами комісії від Мінкульту.
Нагадаємо, згідно з законодавством, керівника заповідника має обирати спеціальна конкурсна комісія. До неї входять три представники заповідника (які не є членами колективу), три представники від Мінкульту і три представники громадських організацій, які працюють у сфері культури.

На першому засіданні конкурсної комісії було ухвалене рішення про друге засідання, яке мало розпочатися 30 серпня 2017 р. о 14:00, де було би проведено обговорення кандидатур і відповідне голосування. Натомість у зазначений час прибуло лише 5 із 9 членів комісії. Зважаючи на те, що для кворуму необхідна присутність 6 членів комісії, другого засідання конкурсної комісії не відбулося і конкурс «зірвався». Саме тому на посаду в.о. директора тоді ще Міністерством культури був призначений нікому до цього невідомий Олександр Рудик, який до культури, заповідників чи музейної справи не мав жодного відношення.

Найбільшим нахабством, за словами голови тодішньої конкурсної комісії Олександра Федоренка, став той факт, що біографію призначеного в.о. тоді ще Міністерство культури засекретили, посилаючись на Закону України «Про захист персональних даних». Таким чином інформацію про освіту та стаж роботи громадськість так і не отримала.

Сьогодні голова комісії, яка мала обирати голову заповідника в 2017 році, розповів нові шокуючи факти про нинішнього в.о. директора директора Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

«В Законі України «Про культуру» чітко і зрозуміло написано, що «керівником державного чи комунального закладу культури може бути особа, яка має вищу освіту, стаж роботи у сфері культури не менше трьох років». Сам Рудик в в інтерв’ю телеканалу Радіо Свобода повідомив, що за освітою він є (цитуємо): «магістр управління міжнародних відносин». Годі мріяти в такому випадку про стаж роботи в сфері культури, тому стати повноцінним керівником сьогодні він не може. Але нахабство влади вражає. Сьогодні Олександр Рудик «навчається» в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв, яка відома тим, що заочно випускає всіх, хто не хоче навчатись, але диплом для посади та надбавок треба. Серед сумнозвісних керівників закладу: директор Інституту сучасного мистецтва – Міністр культури часів Януковича Михайло Кулиняк, а завідуючим кафедрою суспільних наук є сумнозвісний Борис Андресюк, який багато часу присвятив роботі з Медведчуком. Серед знакових випускників – Марина Порошенко, яка загадковим шляхом стала головою Культурного фонду. Згодом з’ясувалося, що вона отримала диплом в цьому закладі, але викладачі її чомусь майже не пам’ятають. »

Федоренко пояснив, чому сьогодні Міністерство культури, молоді та спорту не призначає новий конкурс на посаду директора.

«Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник входить до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО. Організація неодноразово повідомляла, що може забрати цей статус, якщо влада на належному рівні не буде захищати пам`ятку. Але владу більше цікавлять земельні ділянки, які знаходяться поблизу. Тому схема зрозуміла: почекати декілька років, поки потрібна людина отримає відповідну освіту, обрати на «чесному» конкурсі його директором і спокійно вирішувати свої питання. А поки пам’яткою світової культурної спадщини керує неук без освіти, який за першої ліпшої нагоди буде відстоювати інтереси тих, хто більше заплатить, а значення слів «національна культура», «українська ідентичність» та «духовна спадщина» для нього невідоме.»