Вчора на “Свободі слова” зайшла мова про те, хто більше любить Україну і вкладників “Приватбанку”.
Нагадаю, як все відбувалося.
18 грудня 2016 року – Кабмін, беручи до уваги результати засідання РНБОУ, підтримав пропозицію Нацбанку про перехід ПАТ “Приватбанк” у стовідсоткову державну власність.
19 грудня 2016 року – Президент вносить на розгляд ВР проект Закону про внесення зміни до Закону України “Про банки та банківську діяльність” щодо гарантування державою вкладів фізичних осіб “як НЕВІДКЛАДНИЙ для ПОЗАЧЕРГОВОГО РОЗГЛЯДУ ВР.”
20 грудня 2016 – ВР 276 голосами ухвалює Закон.
22 грудня 2016 – Закон направлено на підпис Президенту.
14 травня 2017 року – Порошенко вкотре обіцяє підписати, а не ветувати Закон і таким чином ГАРАНТУВАТИ надійність вкладів громадян у держаному банку.
16 квітня 2019 року – минуло 2 РОКИ 100 днів:
ЗАКОН досі НЕ ПІДПИСАНО.
Це означає, що Петро Порошенко протягом 2 років і 100 днів не лише ОБМАНЮЄ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ, а й ПОРУШУЄ статтю 94 КОНСТИТУЦІЇ.
Довідково
У відповідності зі статтею 94 Конституції України “Президент України протягом 15 днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду.”
П.С. Подібна історія мала місце з порушенням Конституції у діях Президента Порошенка і Голови ВР Гройсмана щодо непідписання та, відповідно, неоприлюднення Закону про мораторій на вивезення лісу-кругляку. Після мого подання до Вищого адміністративного суду Закон був підписаний!
Блог Миколи Томенка