Українці, які, відвідуючи магазини, упродовж останнього часу відчувають легкий шок від цін, ймовірно, залишаться із цими відчуттями до кінця року.
Інфляція у нашій державі випереджає прогнози і наразі важко побачити чинники, які могли би її зупинити.
На думку керіництва нацбанку причини є наступними:
По-перше,  йдеться про стрімке подорожчання на початку осені сирих продуктів харчування — фруктів і овочів.
По-друге, проблему створили вітчизняні експортери молочної та м’ясної продукції. Захопившись продажем товарів за кордон, вони не підняли виробництво.
Відтак, на внутрішньому ринку виник дефіцит, який призвів до зростання цін.
Третя проблема — підвищення акцизів на тютюнові та горілчані товари, на яке пішла влада задля наповнення бюджету та оздоровлення своїх громадян.
А тому регулятор був постійно змушений підвищувати свій же прогноз інфляції. Спочатку, влітку, із заявлених раніше 8% до 9,1%.
Але вже у серпні темпи знецінення гривні сягнули значно сміливіших 10,2%. Надалі ж НБУ стверджує, що інфляція до кінця року перевищить прогноз 9,1% плюс-мінус два прогнозні пункти.
Станом на нинішній день із початку року рівень інфляції вже перестрибнув показник у 16,4%, що є вдвічі більше, ніж торік.
Таким чином ми ще й встановили своєрідний антирекорд серед країн Європи та СНД: українська інфляція виявилася найвищою.
Нацбанк очікує, що інфляція в жовтні, в порівнянні з цим же періодом минулого року, повинна сповільнитися, оскільки в минулому році причиною для істотного стрибка було підвищення тарифів на комунальні послуги, чого не передбачається зараз.
Експерти назагал із таким твер­дженням не погоджуються, аргументуючи свою позицію тим, що НБУ просто заспокоює людей, не пояснюючи, завдяки чому таке уповільнення має статися.
І, цілком iмовірно, насправді відбудеться протилежне: до кінця року інфляція прискориться. Принаймні саме так у нас було завжди.
І головним фактором, який роздмухує цей процес, є закупівлі енергоносіїв, які здійснює держава для прохо­дження опалювального сезону.
Ситуація ж в економіці також не вселяє оптимізму.
Найбільша проблема — негативне сальдо зовнішньої торгівлі, хоча ще торік ми мали плюс. Так, за даними Держстату, дефіцит зовніш­ньої торгівлі товарами в Україні за січень-серпень 2017 року становив 3,279 мільярда доларів, що в 2,3 раза вище дефіциту за аналогічний період минулого року — 1,448 мільярда доларів. Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,89, тодi як за січень-серпень 2016 року — 0,94.

ПАРАДОКС ВІД НБУ

Доплата за бездіяльність
Членам правління Національного банку України, який, до речі, своїм головним завданням визначив таргетування інфляції, за рекордні темпи падіння вартості гривні … суттєво підвищили зарплати.
Так, де-факто перша людина в НБУ на час тривалої відпустки Валерії Гонтаревої, Яків Смолій отримуватиме вдвічі більше, ніж раніше, — 241 тис. гривень.
Ще один заступник голови Нацбанку, Дмитро Сологуб, як випливає із його декларації за вересень, заробив у минулому місяці на 107 тис. гривень більше, ніж у серпні.
Роман Борисенко і Катерина Рожкова заробляють відтепер по 230 тис. гривень. А от Олег Чурій, навпаки, став отримувати на 6 тис. гривень менше.
Сама пані Валерія Гонтарева мала би заробляти 300 тис. гривень щомісяця, але ця сума наразі не надходить на її банківську картку, оскільки формальний голова НБУ перебуває у безоплатній відпустці.
У прес-службі НБУ журналістам пояснили, що зарплата свого керівництва не переглядалася вже дуже давно і тому тепер її вирішили наблизити до ринкової у галузі.
Втім, такі пояснення, м’яко кажучи, не відповідають дійсності. Адже, відповідно до даних Держстату, середня зарплата у фінансовому секторі у серпні 2017 року становила 13 тис. гривень.
Що є у 23 рази (!) менше, ніж сума, яку отримуватиме новий очільник фінансового регулятора держави.