Помітно поголоснішали розмови про потребу  в об’єднанні опозиційних сил, які не підтримують нинішню владу. Це вже традиційне, я би сказав, одвічне для українського політикуму, завдання ускладнюється станом де-факто війни з путінською Росією.

Пропоную до дискусії такі тези.
Для початку варто визначити тактичні й стратегічні завдання.

Тактичні:
підготовка до СПРАВДІ демократичних позачергових виборів парламенту та Президента. Для цього слід:
– ухвалити новий виборчий закон;
– сформувати новий склад ЦВК;
– скасувати недоторканніть депутатів та узаконити процедуру імпічменту Президента.
Позачергові вибори без виконання зазначених завдань проводити нелогічно, ба навіть безглуздо.

Стратегічні:
погодження спільної СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ УКРАЇНИ на основі засадничих ідеологічних цінностей: україноцентризму  та європрагматизму.

Ми бачимо це як гуртування в УКРАЇНСЬКОМУ БЛОЦІ (назва умовна) політичних та громадських структур, які не підтримують політику влади. Простіше кажучи, у владі створився своєрідний проамериканський, ліберальний блок, а імперські  інтереси Путіна в Україні представляє ціла низка партій проросійського блоку.

І одні, й другі – наші, меншою чи більшою мірою – світоглядні опоненти. Отже, гасел «проти терориста Путіна і гендляра Порошенка» для об’єднання явно недостатньо, а саме об’ єднання лише на цій хисткій основі ризикує стати нетривким і неефективним.

Це лише певні передумови для об’єднання. Найголовніше – його підґрунтям повинні бути світоглядні цінності – не проросійські чи проамериканські, але українські, що становитимуть несхитний підмурівок Української держави.   

Микола Томенко, лідер Громадського руху «Рідна країна»