Втім, можливо, не все ще втрачено. Всесвітньо відомий фізик Стівен Хокінг вважає, що вже через 30-50 років земляни зможуть колонізувати Місяць, а потім і Марс. “Я переконаний, що люди повинні покинути Землю. Земля стає занадто мала для нас, наші фізичні ресурси виснажуються тривожними темпами”, – переконаний він. І з ним, звичайно ж, не посперечаєшся.

Зараз у це складно повірити, але через якихось 80 років головною проблемою буде не пенсійна реформа і не боротьба з корупцією. І не тому, що першу – запровадять, а другу – переможуть. А тому, що все людство (й Україна, звісно, теж) зіткнеться з великою бідою. Зі смертельною (буквально, а не фігурально) спекою, яка погубить 75% населення планети. Прогноз – не мій, а National Geographic. Без значних скорочень викидів парникових газів, таких як CO2, троє з чотирьох людей, які живуть на Землі, зіткнуться з загрозою смерті від перегріву до 2100 року. Найважчі погодні умови будуть у тропічних районах планети, повідомляє видання.

Що з цього випливає і при чому тут президент Америки? А те, що Сполучені Штати під егідою Дональда Трампа були, м’яко кажучи, не праві, вийшовши з Паризької кліматичної угоди і поховавши плани Барака Обами знизити викиди парникових газів (серед яких найперший – вуглекислий газ) на 26-28%. Але про це – трохи пізніше, а поки – про те, з чим зіткнулася наша планета в минулому, 2016-тому році.

А вона зіткнулася ось з чим. Минулий рік був найтеплішим роком за всю історію погодних спостережень. Арктичний морський лід продемонстрував новий зимовий мінімум, а в цілому температура на планеті була на 0,94 градуси Цельсія вище, ніж за все двадцяте століття. Антарктика ж прогрілася на цілих 2,5 градуси більше, ніж зазвичай, що вже загрожує таненням льодів, зміною моделі циркуляції атмосфери і докорінною перебудовою зон материків.

І це, звичайно, лише початок того списку неприємностей, який обіцяє зміну клімату. Зайве навіть говорити про посилення посухи, скорочення водних ресурсів, згортання сільськогосподарського виробництва, розширення масштабів лісових пожеж, посилення ерозії грунтів і так далі. Одночасно з перетворенням Землі в посушливу пустелю, планета відчує на собі всю “принадність” сильних злив, паводків та повеней – в літній період Європа просто таки потоне в безперервних опадах. Що ж стосується, наприклад, Африки, то продовольча криза та голод там гарантовані.

Reuters

Втім, все це – процеси якщо вже і не зовсім оборотні, то оборотні частково. Людству всього лише і потрібно, що припинити забруднювати планету в цілому і її атмосферу зокрема. На цьому тлі вельми гнітюче (хоча і цілком очікувано) виглядає демарш Сполучених Штатів. Адже в “кандидатському мінімумі” Дональда Трампа йшлося про відмову від Паризької угоди як такої, що завдає шкоди американському бізнесу.

За словами американського президента, кліматична хартія ставить США в невигідне становище, одночасно створюючи плюси для інших країн. Продовжуючи залишатися учасником угоди, США до 2025 року ризикують втратити близько 2,7 мільйона робочих місць. Так, принаймні, говорить Трамп, обіцяючи, що Америка залишиться світовим лідером в питаннях захисту навколишнього середовища.

У США рішення Трампа викликало велике суспільне невдоволення. До Білого дому вийшли сотні протестувальників з численними плакатами на підтримку Паризької угоди, а три американських штати (Каліфорнія, Вашингтон і Нью-Йорк) пішли наперекір рішенням федеральної влади і заявили про свою прихильність до кліматичної хартії. Глава The Walt Disney Company Роберт Ігер в знак протесту вийшов з усіх президентських рад, де він перебував. Так само вчинив і засновник компаній SpaceX і X.com Ілон Маск.

І, звичайно ж, “зрада” Сполучених Штатів наштовхнулася не тільки на жорстку реакцію всередині країни, але і сколихнула весь світ. Відразу ж після того, як Трампом було прийнято відповідне рішення, в Білий дім зателефонувала канцлер Німеччини Ангела Меркель, намагаючись (природно, марно) відмовити главу американської адміністрації від безглуздих рухів тіла.

Подзвонив в Вашингтон і президент Франції Еммануель Макрон, який заявив, що вихід США з Паризької угоди скасовує подальші переговори про нові домовленості в рамках даного документа. На жаль, все це не допомогло. На сьогодні Америка знаходиться поза кліматичної угоди, що, однак, не робить лише її одну винною в тому, що земляни перетворили колись цілком лояльну до білкової форми життя планету у формене звалище.

В Україні справи йдуть зовсім не блискуче. Справа в тому, що відповідно все з тими ж міжнародними кліматичними угодами, до 2050 року для зниження рівня викидів вуглекислого газу в атмосферу частка безуглеродної енергетики повинна вирости в 2 рази і скласти дві третини світового енергобалансу. Домогтися таких змін можливо за рахунок активного використання енергії сонця, вітру та атомної генерації.

Саме тому у всьому світі продовжується розвиток атомної енергетики: в 2016 році, як і роком раніше, обсяг виробництва електроенергії АЕС збільшився майже на 10 ГВт, і це вдвічі перевищує середній річний показник за попередні 25 років. Що ж стосується нашої країни, то великий ризик того, що вона не тільки не опиниться в тренді, демонструючи успіхи в частині зростання безуглеродної енергетики, а навпаки – скоротить навіть ту її частку, яка має місце на сьогодні.

Слід зазначити, що на даний момент в Україні діє 4 атомних електростанції з 15 енергоблоками встановленою потужністю 13835 МВт. Запорізька АЕС з 6 реакторами загальною потужністю 6000 МВт є найбільшою в Європі. Але в період між 2030 і 2040 роками генерація на АЕС України може скоротитися з 13,9 ГВт до 3 ГВт – у зв’язку з виведенням з експлуатації діючих енергоблоків.

Reuters

І хоча енергетична стратегія України передбачає розвиток атомної генерації, але, на думку експертів, якщо в найближче десятиліття Україна не збудує і не введе в експлуатацію 8-10 нових енергоблоків, енергетична бідність, від якої сьогодні у світі страждають мільйони людей, може стати реальністю і для нашої країни.

Подібною проблемою варто було б потурбуватися компанії “Енергоатом”, проте там поки що думають про інше. Відомо, що борги за відпущену на ринок електроенергію перевищують 10 млрд грн, плюс є тенденція до їх зростання. Що змушує компанію більше думати про латання фінансових дірок, ніж про заміщення потужностей АЕС, що вибувають після 2023-25 років. Таким є стан справ щодо стратегії і тактики з порятунку земної атмосфери.

Втім, можливо, не все ще втрачено. Всесвітньо відомий фізик Стівен Хокінг вважає, що вже через 30-50 років земляни зможуть колонізувати Місяць, а потім і Марс. “Я переконаний, що люди повинні покинути Землю. Земля стає занадто мала для нас, наші фізичні ресурси виснажуються тривожними темпами”, – переконаний він. І з ним, звичайно ж, не посперечаєшся.

Що ж стосується наших нащадків, які отримають у спадок непридатну для проживання планету, то еміграція в інші світи буде залежати цілком від їх бажання і реальних можливостей. І якщо вони ризикнуть взяти квиток в один кінець, невирішеним залишиться тільки одне питання: як скоро людство загадить Марс або Місяць за прикладом Землі? Ми адже інакше, на жаль, поки що не вміємо…

Блог Михайла Поживанова