Тут український Фейсбук радісно святкує «вступ України до НАТО»…
Не хочу наводити аргументи проти московської доктрини «позаблокового, нейтрального статусу України» та її прихильників в Україні — нині це реальні вороги незалежної і соборної Держави. Але сумно і від дилетантизму патріотів. Вони хочуть НЕГАЙНО стати членом НАТО … або шляхом референдуму, або шляхом ухвалення закону.
Для прикладу, свого часу Михайло Саакашвілі у Грузії ініціював і провів референдум про вступ до НАТО одночасно з дочасними виборами Президента. 5 січня 2008 року 77% виборців Грузії підтримали вступ до НАТО. І на сьогодні, за майже 10 років, Грузія є лише офіційним кандидатом на вступ до Північноатлантичного альянсу разом із Македонією та Боснією і Герцоговиною.
Нагадаю, що Україна, згідно з документом Варшавського саміту від 8-9 липня 2016 року, має «відносини особливого партнерства» з НАТО.
Отож, реальним поступом України до НАТО є не Закон і навіть Референдум, а реалізація «Річної національної програми Україна-НАТО на 2017 рік». Ця програма містить 77 сторінок наших зобов’язань, і це без додатків. Нагадаю,що «Річну програму…» на 2016 рік Україна виконала лише на кілька десятків відсотків! Тому, наш вступ до НАТО — це стандарти НАТО в українській армії від озброєння до екіпірування, це реальна боротьба з корупцією, це демократична виборча система і ще багато чого…
Саме тому пропоную всім прихильникам вступу України в НАТО у владі прочитати й почати ЩОДЕННО ВИКОНУВАТИ «Річну національну програму Україна-НАТО», і тоді наше членство стане набагато реальнішим, аніж після ухвалення закону про наші бажання у справі НАТО.
До речі, почати практичний рух до НАТО можна було б із призначення керівника місії України в НАТО, який останні кілька років лише в.о.!
Блог Миколи Томенка