Яким «дивом» економіка України показала плюс? Уважний аналіз ситуації дозволяє бачити і низку проблем, які допустив уряд, і шлях, що веде у глухий кут

Так, за оперативними даними Держстату України, ВВП держави за підсумками першого кварталу нинішнього року зріс на 2,4% у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року.

Раніше, нагадаємо, Держстат підвищив прогноз річного зростання нашого валового внутрішнього продукту в 2017 році: з 4,7 до 4,8%.

Торік, як відомо, за цілий рік економіка зросла на 2,3%.

Державний бюджет нинішнього року було зверстано, виходячи з тривідсоткового зростання ВВП, але потім через блокаду ОРДЛО ці цифри переглянули у бік зменшення.

Втішають і деякі інші статистичні дані. Але уважний аналіз ситуації дозволяє бачити і низку проблем, які допустив уряд, і шлях, що веде у глухий кут.

Радість бюджету і стогін підприємців

Зростання ВВП у нас відбувається на тлі ще однієї позитивної тенденції: державний бю­джет отримав доволі суттєві надходження.

Особливо, якщо порівняти суми з минулорічними.

Так, у першому кварталі нинішнього року доходи Дербюджету становили 174 млрд. гривень.

Торік було 129 мільярдів. Отже, приріст становить 45 мільярдів! Тобто маємо зростання більш ніж на третину.

Здається, чудова нагода радіти. Адже зростання надходжень до бюджету, як видається на перший погляд, має бути досягнуто найбільш традиційним і розповсюдженим шляхом: активізації роботи економіки.

Але статистичні дані показують, що цього якраз немає. Індекс виробництва промислової продукції падає із 2014 року, причому, приблизно на одну і ту ж саму величину рiк у рік і з місяця у місяць.

Так, за підсумками 2014 року ми отримали 92,5% щодо попереднього періоду, а вже у 2015 — 80,3% у порівнянні з показниками 2014 року.

Не тішив українців і 2016 рік: падіння промислового виробництва у нашій державі становило цю ж саму «зачаровану» цифру. Ось січень 2016, індекс промислової продукції — 79,9%, лютий — 83,3%, березень — 82,9%. І так iз невеличкими коливаннями аж до грудня, коли цей індекс був максимальним — «аж» 85,4%!

Не вийшла із зачарованого кола Україна і цьогоріч. Так, у січні 2017 р., індекс промислової продукції становив 84%, у лютому — 81,8%, у березні — 80,5%.

Якщо ж порівнювати показники місяць до місяця, то картина вимальовується хоча і трохи краща, але не занадто.

У січні ми мали невеликий плюс: 105,6%, але вже у лютому цей ріст практично вичерпав себе: результат місяця — 100,4%, а у березні — 99,3%.

Збиткове мистецтво, прибуткова рілля

Не особливо весело виглядає картина, якщо аналізувати наші успіхи у розрізі галузей економіки.

Чи не найкращі показники демонструє будівництво: у першому кварталі нинішнього року темпи зростання становлять 20%.

Утiм щомісячний індекс показує, що швидкість знижується: у січні індекс становив 135%, у лютому — 121%, у березні — 119%.

Прибутковим залишається в Україні сільське господарство.

У цій сфері за підсумками минулого року зафіксовано всього лише 10% збиткових підприємств.

За експертними даними, у реальності ця цифра є навіть ще вищою, а саме така статистика пояснюється хитрощами із мінімізацією податків.

Під цим же ж кутом зору аналітики розглядають 47% збиткових структур, які пов’язані з мистецтвом, спортом, відпочинком та розвагами.

І 45% збиткових фірм, що працюють у галузі нерухомості.

Де-факто маємо тіньовий сектор, який, попри всю очевидність цього факту, не працює напряму на зростання економіки.

Але може сприяти економічній активності опосередковано.

Так, на тлі суцільних падінь і мінусів демонструє чудеса зростання роздрібний товарообіг, який показує напрочуд оптимістичні споживчі настрої українців.

У першому кварталі нинішнього року він зріс на 3,1%, але якщо порівняти березень із травнем, то побачимо плюс 15,6%!

Але навіть ці радісні штрихи не можуть компенсувати нам «діру» у торговельному балансі.

За два місяці нинішнього року експорт становив 6,2 млрд. доларів, а імпорт — 6,6 мільярдів.

Ситуація вже є не такою критичною, як буквально нещодавно, — завдяки тому, що експорт у порівнянні з даними перших місяців 2016 року зріс більш  ніж на третину, тобто на 32,7%.

Але принаймні до торговельного паритету, тобто до ситуації, коли експорт дорівнюватиме імпорту, справа на разі не наближається.

Не кажучи вже про плюс у балансі, який гарантуватиме надходження до України валюти, а отже, нестиме підстави для укріплення національної валюти, а не нестиме постійні ризики для її обвалу.

П’єш імпортний віскі — рятуєш країну двічі! 

Ще один великий мінус для економіки — податок на прибуток підприємств зменшився на 1,5 млрд. гривень. Це близько 10%.

Ще одна «пробоїна» — зменшення надходжень від оподаткування депозитів громадян. У грошах це небагато, — близько 1,5 млрд. гривень, але у відсотках — цілих 25%.

Інші негативні тенденції нашої економіки — зростання заборгованості зi сплати житлово-комунальних послуг в Україні. Ця цифра зростає, попри весь оптимізм уряду Володимира Гройсмана.

За даними цього ж Держкомстату, за перші місяці нинішнього року населення оплатило лише 85% нарахованих коштів.

Цікаво, що найбільші суми боргу зафіксовано на заході та сході країни. Наприклад, близько 65% оплати за «комуналку» у Чернівецькій та Івано-Франківській областях та 62% — на Луганщині.

У столиці платить 95% населення.

Відтак виникає цілком закономірне питання: а яким чином за подібних негативних цифр вдалося отримати зростання надходжень до бюджету, а відтак оптимізму щодо зростання ВВП?

Аналітики вбачають декілька «драйверів» цього процесу: підвищення мінімальної заробітної плати, збільшенням акцизів та зростання імпорту.

Жоден із них, як ми бачимо, не несе у собі тривалих позитивних тенденцій для економіки, але може спричинити короткочасне досягнення позитивного результату.

Так, наповнення бюджету країни завдяки збільшенню акцизів — це, де факто, ситуація, коли держава залізає у гаманці своїх громадян. Навіть і заради амбітної мети, — відучити їх від поганих звичок.

Збільшення заробітних плат спричинило зростання податкової бази.

Відтак держбюджет отримав джерело коротких грошей. Які певною мірою спричинили поліпшення споживчих настроїв українців, але не у змозі зробити нас багатшими завтра і післязавтра.

Отже, глобально Кабмін Володимира Гройсмана наразі не продемонстрував тих самих реформ, про які він любить говорити і які можуть гарантувати нам успіхи завтра.

Високооплачувані нинішні чиновники, як і їхні попередники, продовжують іти найлегшим шляхом, — вони латають дірки і перетягують ковдру з одного місця на інше.

 А ТИМ ЧАСОМ…

Високодуховна і дуже ображена

Російська Федерація скерувала до органу вирішення суперечок Світової організації торгівлі запит на проведення консультації через санкції, які «Україна постійно впрова­джує щодо Росії».

Керівник міністерства економіки РФ Максим Орєшкін пояснив, що запит стосується обмежень, заборон, особливих вимог і процедур щодо російських товарів на українському ринку, а також транзит  через Україну.

Пан Орєшкін, як випливає з його слів, хвилюється саме за українську економіку, оскільки заявив, що запроваджені санкції шкодять насамперед нам. Тобто Україні і нашій економіці.

Також принциповий російський міністр переконаний, що наші обмеження на російську експансію до України під час воєнних дій проти України з боку РФ є значним порушенням норм СОТ.

«Україна свідомо і системно порушує свої міжнародні зобов’язання, ігноруючи правила міжнародної торгівлі, інші норми міжнародного права», — додав російський міністр.

Поза його увагою залишилися, втім, численні торговельні війни Росії проти нашої держави, які нинішня держава-окупант веде із 2004 року, тобто, одразу після завершення Помаранчевої революції.

Наслідки «сирної», «м’ясної», потім «шоколадної» війн були напрочуд згубними для української економіки і призвели до втрати українськими власниками значної частини своїх доходів, — ці підприємства скупили за низької ціною представники російського капіталу.