В сьогоднішній дискусії про війну стає аксіоматичною теза: суспільство ніколи не дізнається справжньої правди про війну, доки не знатиме правдивої власної історії.
Знову нагадаю Олександра Довженка:”ЄДИНА КРАЇНА У СВІТІ, ДЕ НЕ ВИКЛАДАЛАСЯ В УНІВЕРСИТЕТАХ ІСТОРІЯ ЦІЄЇ КРАЇНИ, ДЕ ІСТОРІЯ ВВАЖАЛАСЯ ЧИМОСЬ ЗАПРЕТНИМ, ВОРОЖИМ І КОНТРЕВОЛЮЦІЙНИМ. ЦЕ УКРАЇНА” (“Щоденникові записи,1942 рік).
Нагадаю, нині наші ліберальні, проєвропейські міністри вже двох урядів вважають зайвим викладати історію України для природничих і технічних факультетів вишів. Мовляв у Харкові, Дніпрі чи Одесі й так у школах достатньо навчили історії України. Тепер більше, готується реформа і в школах: як вмонтувати історію України в курс світової історії?!
Водночас, як на мене, найкращою реформою у справі вивчення історії України повинна бути перепідготовка вчителів історії України та екскурсоводів,оновлені підручники, правдиві та художні фільми…
Бо, щоб знати справжню правду про війну, треба спочатку вивчити власну історію, яку весь наші вороги , а часом і “друзі” забороняли або переписували!
